Деснянсько-дніпровська популяція очеретянки прудкої — це ізольована
група, що віддалена на 300-400 км на південний-схід від головної популяційної
групи, яка існує в заплаві річки Прип’ять. Нині чисельність деснянсько-дніпровської
популяції становить понад 500 самців. Проте 40-50 років тому чисельність популяції
була набагато вищою. Головні чинники, що спричинили скорочення чисельності, —
меліорація та евтрофікація — призвели до зникнення осокових боліт. У результаті
цього відбулася фрагментація популяції, що загрожує її існуванню.
Іншим чинником, що призводить до скорочення біорізноманіття є
занепад традиційних сталих методів господарювання, у тому числі викошування та
випасу худоби. Ще 10-15 років тому більша частина біотопів регулярно використовувалася
для сінозаготівлі, а вже нині площі сіножатей є дуже малими. Це має негативний
вплив в деяких місцях мешкання очеретянок.
Серед інших важливих чинників, що впливають на скорочення чисельності популяції
очеретянки прудкої, слід назвати відсутність або низький офіційний природоохоронний
статус відповідних біотопів.
Нині існує вісім відомих місць мешкання очеретянки прудкої на
на лівобережній частині України. Дев’яте угрупування виду існувало на болоті Замглай,
проте з 2002 року там не спостерігається жодного птаха. Територія потребує детального
обстеження з метою виявлення можливих біотопів і забезпечення сталого управління
з урахуванням природоохоронних потреб.
| № |
Назва території |
Загальна площа території (га) |
Чисельність популяції (співаючі самці) |
Природоохоронний статус |
| 1. |
Заплава р. Супій між селами Вільне й Мала Березанка |
200-220 |
100-110 |
Гідрологічний заказник національного значення "Усівський" |
| 2. |
Заплава р. Супій біля с. Новий Биків |
25-30 |
? |
Гідрологічний заказник місцевого значення "Болото Супій" |
| 3. |
Заплава р. Супій біля с. Вороньки |
60 |
20 |
Гідрологічний заказник місцевого значення "Свидовецький" |
| 4. |
Заплава р. Супій біля с. Білоцерківці |
|
13 |
Гідрологічний заказник місцевого значення "Свидовецький" |
| 5. |
Заплава р. Удай між селами Дорогинка й Монастирище |
320-350 |
280-300 |
Гідрологічний заказник національного значення "Дорогинський" |
| 6. |
Запава р. Перевод біля с. Пасківщина |
20-30 |
15 |
Немає природоохоронного статусу |
| 7. |
Болото "Замглай" |
|
0 |
|
| 8. |
Болото на південний схід від с. Петрівка (долина р. Снов) |
35-40 |
20 |
Гідрологічний заказник місцевого значення "Городок" |
| 9. |
Заплава р. Снов на північний схід від с. Єліне |
~20 |
0 |
Немає природоохоронного статусу |
| 10. |
Заплава р. Галка між селами Богданівка й Леонідівка |
40-50 |
20-25 |
Немає природоохоронного статусу |
| |
ЗАГАЛОМ |
|
468-503 |
|
Два найбільших угрупування існують на території об’єктів природно-заповідного
фонду національного значення (заказники), інші шість — на території об’єктів місцевого
значення або на ділянках, що не мають офіційного природоохоронного статусу.
Нині важливо забезпечити охорону всіх угрупувань, місця існування
яких мають мати статус природоохоронних територій національного значення. Оцінка
можливостей надання/підвищення природоохоронного статусу ключових територій і
підготовка відповідних рекомендацій стане частиною практичних заходів у ході процесу
планування управління, що проводиться Українським товариством охорони птахів.
