МЕНЕДЖМЕНТ-ПЛАНУВАННЯ
ЯК ІНСТРУМЕНТ ОХОРОНИ БІОРІЗНОМАНІТТЯ
(Див. також: "ПРАКТИЧНІ
ПОРАДИ З РОЗРОБКИ МЕНЕДЖМЕНТ-ПЛАНУ ДЛЯ ЕКОЛОГІЧНО ЦІННИХ ТЕРИТОРІЙ")
Менеджмент-планування (чи планування управління) є інструментом,
який отримав широке застосування в європейських країнах і підтвердив свою ефективність
у сфері охорони цінних природних територій, а його використання активно пропагується
партнерами BirdLife International.
Менеджмент-планування — це процес, у ході якого управління територією
структурують і викладають у такому вигляді, який дозволяє його впровадити. Цей
процес не завершується лише підготовкою менеджмент-плану. Він продовжує тривати
в ході впровадження запланованих заходів, моніторингу їх результативності та успішності.
Результати моніторингу, в свою чергу, використовують для оцінки відповідності
поставлених цілей з управління.
Головна мета менеджмент-планування полягає в визначенні бажаних
цілей і результатів для охорони та використання певної території, а також методів
і заходів, необхідних для досягнення цих результатів.
Загалом, процес менеджмент-планування природоохоронною територією об’єднує
в собі такі елементи:
- вивчення території;
- встановлення цілей, яких можна досягти на певній природоохоронній території;
- визначення заходів, здійснення яких необхідне для досягнення цілей;
- відстеження прогресу на шляху до досягнення цілей і забезпечення ефективного
використання ресурсів за допомогою моніторингу.
Усі ці етапи більшою чи меншою мірою потребують залучення всіх сторін, котрі
впроваджуватимуть природоохоронне управління, зацікавлені в запровадженні такого
управління або відчуватимуть безпосередній вплив управління територією.
Переваги менеджмент-планування
Менеджмент-планування допомагає більш чітко визначити необхідні методи управління
для певної конкретної території та ефективно спрямовувати це управління в майбутньому.
При здійсненні природоохоронного управління територіями, окрім існуючої сукупності
біорізноманіття та природних характеристик, враховують також соціальні, економічні,
політичні та інші чинники, зокрема інтереси всіх зацікавлених сторін. Саме в рамках
менеджмент-плану, розробленого для території, впровадження методів управління
й здійснення моніторингу буде найбільш ефективним і принесе позитивні результати.
Закордонний досвід ефективного менеджмент-планування
в природоохоронній справі
Управління природоохоронними територіями в Польщі.
Польське товариство охорони птахів (ОТОР), придбавши цінні земельні угіддя створило
на них у 1993 році резерват «Карсіборська кепа».
Карсіборська кепа є одним із найбільших островів у дельті річки Швіна (ІВА
№ 001 у Польщі), що розташована на північному-заході Польщі. Острів підтримує
високе різноманіття гніздових і пролітних водно-болотних видів птахів, серед яких
найбільш важливою є очеретянка прудка. Територія також підтримує місця існування
гніздових куликів, качок і гусей. Птахи зустрічаються тут у великих кількостях
під час міграцій і зимівлі. Карсіборську кепу регулярно відвідує орлан-білохвіст,
що гніздиться у лісах сусідніх островів.
Площа території, що перебуває в управлінні ОТОР, становить 177,2 га, загальна
площа території — 333,5 га. Такий розподіл власності дозволяє ОТОП досягнути природоохоронних
цілей не перешкоджаючи інтересам землекористування інших власників. Решта земель
острова перебувають у власності в понад 20 господарів і почленовані на окремі
ділянки.
Методи управління. Випас худоби є одним із
найбільш важливих шляхів відновлення низькотрав’я, що є середовищем існування
куликів. Переміщення корів великими площами пасовища та вибіркове виїдання ними
певних видів рослин допомогло сформувати багате ботанічне різноманіття у складі
травостану та сприятливі умови для гніздових птахів. Викошування використовують
тільки як додатковий метод. Пасовища, що належать ОТОР, обгороджені та здаються
в оренду місцевим фермерам.
Відмова від інтенсивного в минулому випасу худоби призвела до
неконтрольованого поширення островом очерету. Тому управління очеретяними масивами
на Карсіборській кепі зосереджене, переважно, на контролі поширення очерету, що
дозволяє відновити середовище існування очеретянки прудкої.
ОТОР обрав метод управління, що базується на підтримуванні балансу
між викошуванням очерету для комерційних потреб і викошуванні для природоохоронних
цілей. Надлишки очерету продаються, а виручені кошти використовують для фінансування
літнього викошування очеретяних масивів і пасовищ.
Менеджмент-план для дельти річки По.
Річка По — найдовший водотік Італії (652 км), площа водозбірного басейну якої
понад 70 тис. км2. Її дельта є найширшою та найважливішою в Італії та третьою
за важливістю в Середземноморському регіоні. Дельта має дуже високу природоохоронну
цінність: уся її площа отримала статус ІВА території, частину площі включено до
Списку рамсарських угідь.
Італійське товариство охорони птахів (LIPU) розробило «Природоохоронну
програму для географічного регіону Природного парку дельти річки По».
Структура Програми складається зі всебічного Генерального менеджмент-плану
й серії детальних менеджмент-планів, загалом 22, що присвячені певним питанням
(наприклад, полюванню), біотопам (наприклад, солонуватим водно-болотним угіддям)
або видам. План містить 421 пріоритетний захід, 31 рекомендацію і 12 триваючих
заходів. Усі вони спрямовані на виконання 225 природоохоронних завдань, котрі
передбачали усунення 421 чинника негативного впливу, виявленого на території.
Управління такою великою за площею місцевістю має свої труднощі,
адже природні території почленовані та поділені між двома адміністративними регіонами
(Венето та Емілія-Романія) і трьома провінціями.
Розробка плану тривала три роки (1995-1997) і мала два завдання:
- розробка стратегій і основних заходів управління територією
та підготовка Інтегрованого менеджмент-плану, що включатиме серію окремих менеджмент-планів
для територій і плани управління видами, а також тематичні плани, наприклад, полювання,
розвиток туризму і використання водних ресурсів, розробка ГІС;
- планування та впровадження заходів із лобіювання створення
Парку дельти річки По (який був запропонований у 1960-х роках) і підвищення обізнаності
громадськості.
Зацікавлені сторони. Розробка плану відбувалася
з залученням багатьох осіб та організацій. Для виконання першого завдання було
проведено відповідні семінари та залучено такі сторони:
- науковців, котрі надали дані (часто неопубліковані) довготривалих
спостережень за птахами, зокрема про їх розповсюдження та динаміку, що дозволяло
побудувати загальну картину природної цінності дельти;
- НУО, зазвичай місцеві, котрі володіють досвідом та інформацією
про місцеві проблеми або території;
- державні та приватні установи, що залучені до управління природоохоронними
територіями в дельті річки По;
- державні та приватні установи, що ведуть економічну діяльність
(фермери, риболовні компанії, компанії з розведення риби, мисливці, органи управління
водними ресурсами, туристичні організації);
- міжнародні експерти з управління водно-болотними угіддями,
охорони довкілля та сталого використання природних територій.
Для виконання другого завдання перелік зацікавлених сторін був
меншим, аніж попередній, проте робота потребувала більше зусиль:
- широкі кола громадськості, школярі, туристи;
- мери населених пунктів, адміністративні органи регіонів і
провінцій;
- Міністерство охорони довкілля Італії.
Діяльність із підвищення обізнаності громадськості включала
розсилку листівок та анкет серед 50 тис. родин, які мешкають у регіоні, випуск
плакатів і листівок трьома мовами для туристів (більшість з яких іноземці), проведення
опитування місцевих мешканців, здійсненого спеціалізованим агентством, проведення
освітніх заходів серед 3 500 місцевих школярів і проведення зустрічей з особами,
що приймають рішення на місцевому та національному рівнях.
Після завершення розробки плану, документ був переданий до органів
влади (громад, провінцій і регіонів). Результатом стало інтегрування плану до
відповідних інструментів планування, інших природоохоронних проектів для впровадження
місцевих менеджмент-планів і створення двох регіональних парків (у двох регіонах
— Венето та Емілія-Романія) на територіях, що охоплюють найбільш цінні ділянки.
Менеджмент-планування в рамках проекту
з охорони деснянсько-дніпровська популяції прудкої очеретянки
Українське товариство охорони птахів проводить планування управління
для ключових деснянсько-дніпровських біотопів — низинних мезотрофних боліт у Чернігівському
Поліссі та на лісостепових територіях лівобережжя Дніпра. Звісно першочергову
увагу під час планування управління буде приділено збереженню очеретянки прудкої.
Менеджмент-план розроблятиметься відповідно до ступеня важливості території й
включатиме пріоритетні природоохоронні заходи з урахуванням положень міжнародного
та національного планів дій зі збереження очеретянки прудкої. Деякі можливі природоохоронні
заходи вже визначено на основі попереднього оцінювання, це зокрема підтримання
оптимального гідрологічного режиму, підвищення/надання офіційного природоохоронного
статусу деяким природоохоронним територіям, відновлення традиційних методів природокористування,
наприклад, запровадження викошування тощо. Важливо підкреслити, що планування
управління здійснюватиметься за активного залучення місцевих зацікавлених сторін
— представників сільських органів самоуправління, громад, обласних природоохоронних
органів із Київської та Чернігівської областей, обласних органів водного господарства,
місцевих НУО тощо.
|
