Кожну
весну на нашу річку Кам'янку прилітають лебеді. Вони тут живуть до зими. За цей
час встигають вивести потомство і навчити пташенят добувати їжу. А коли маленькі
лебедята виростають, вчать їх літати і вже разом восени відлітають у теплі краї.
От і минулої весни прилетіли два лебеді: лебідь і лебідка. Я живу недалеко від річки і тому часто ходила підгодовувати їх. Носила птахам хліб, зерно.
У щасливої лебединої пари народилося семеро лебедят. Все в них було ніби добре. Малята виросли здоровими. Та коли настав час відлітати у теплі краї, хтось захотів поласувати лебединим м'ясом. Одного лебедя підстрелили, але йому вдалось втекти від "горе-мисливця". Знайшли його в очереті, замерзлого на льоду і з пораненим крилом. Щоб визволити птаха, довелося розрубати лід біля лебедя. Потім забрали птаха до школи, де його відігріли, нагодували і промили рану.
Я розповіла дома про цю історію. Порадившись, ми вирішили взяти пораненого лебедя до себе і доглядати його до весни, а коли одужає, випустити на волю. Мені віддали птаха, і тепер він живе у нас. Красень-птах ще зовсім молодий, бо деякі пір'їнки його ще сірого кольору. Лапи великі, шия довга. Дійсно красень!
Спочатку ми дуже хвилювалися за нього, боялися, щоб стан його не погіршився. Він був дуже хворий. Весь час сидів, погано їв. Ми не знали, що йому давати їсти, коли і як. Ми зателефонували в зоопарк, де нам розповіли, як доглядати за лебедем. Зараз він одужав: їсть, виглядає здоровим. Живе разом з домашніми гусям. Тепер, коли заходимо до нього, втягує свою довгу шию і шипить. За це ми назвали його Шипуном. Він такий гарний і розумний, що його не можна не любити. Інколи хочеться обняти лебедя і міцно притиснути до себе. Але ми його не привчаємо до рук, бо цьому птаху треба жити у своєму пташиному світі, де панують інші закони, де їжу потрібно добувати самому.
Шипун став нашим улюбленцем. Шкода буде розлучатися з ним, але для нас він як забавка, а на волі на нього чекає родина. Якби ви бачили, який він красень! Це птах неземної краси. Скільки складено чудових пісень, віршів, оповідань про цих величавих птахів!
Люди, я закликаю вас, подумайте, чи варто забирати життя у цих чудових птахів заради буденної втіхи!
В.Пітулько, учениця 4 кл. ЗОШ І-ІІ ст., с.Кожанка Фастівського р-ну Київської обл.