Екосистема долини р. Прип’яті знов опинилася під загрозою
Матеріали
робочого проекту з захисту від затоплення повеневими водами р. Прип'ять с. Щитинська
Воля Ратнівського району Волинської області надійшли на державну екологічну експертизу
до Держуправління екології та природних ресурсів у Волинській області. Оскільки
межі впливу проекту поширюються на ІВА територію №22 “Долина р. Прип’ять” та водно-болотяні
угіддя міжнародного значення “Заплава Прип'яті”, Українське товариство охорони
птахів взяло активну участь у проведенні екологічної експертизи даного проекту.
Згідно з екпертним висновком, підготовленим експертом Товариства к.б.н. І. С.
Легейдой і ІВА координатором М. Химиним, проект матиме значні негативні наслідки
для флори і фауни та може призвести до деградації унікальної території.
Українське товариство охорони птахів одержало інформацію від
ІВА координатора М. Химина про проект з захисту від затоплення повеневими водами
р. Прип'ять села Щитинська Воля Ратнівського району Волинської області. Матеріали
робочого проекту надійшли на державну екологічну експертизу до Держуправління
екології та природних ресурсів у Волинській області. Коректування проекту (шифр
22-2004 МВГ).
За рекомендацією Українського товариства охорони птахів, до проведенні державної
екологічної експертизи було залучено експерта товариства к.б.н. І. С. Легейду.
Крім того, у проведенні експертизи брав участь ІВА координатор М. Химин. Результати
експертизи показують недостатнє обґрунтування еколого-економічної доцільності
проекту та негативні екологічні наслідки, до яких може призвести його реалізація.
Зокрема, проект матиме негативні наслідки для водно-болотяних угрупувань гідрологічного
заказника місцевого значення “Залухівський”. Межі впливу проекту поширюються на
ІВА територію №22 “Долина р. Прип’ять” та водно-болотяні угіддя міжнародного значення
“Заплава Прип'яті”.
Недостатнє обгрунтування доцільності проекту можна прослідкувати,
виходячи з аналізу матеріалів проекту. Так, у Додатку 1 до проекту “Заява про
екологічні наслідки”, йдеться про таке (правопис згідно Робочого проекту):
1. Мета та необхідність проведення захисних робіт.
“Необхідність проведення захисних робіт на оз. Волянське і с. Щитинська Воля та
прилеглих до нього с/г угідь викликане: 1) частими високими весняними і літніми
повенями р. Прип'ять, які піднімають рівні води в озері Волянському через Вижівський
водоспуск і тим самим сповільнюють поверхневий стік з прилеглих територій, підтоплюючи
присадибні ділянки і забудову села; 2) складним техніко-екологічним станом оз.
Волянсього, що створюється забором необхідних об'ємів стоку для потреб судохідства
Дніпро-Бугського каналу.
На підставі акту вибору загальна площа захисту складає 315 га, в тому числі: житлова
забудова – 60 га, рілля – 14 га, сіножаті – 90 га, інші угіддя – 151 га….
Враховуючи прохання Залухівської сільської Ради та жителів села Щитинська Воля
проектом передбачено ряд захисних заходів, які значно покращать умови проживання
людей, а саме:
- відновлення водорегулюючої мережі каналів на території сільгоспугідь;
- будівництво захисної дамби із гідротехнічними спорудами;
- гідромеханічне регулювання водного режиму сільгоспугідь, які в подальшому будуть
використовуватись як природні луки і пасовища.
Надмірне антропогенне навантаження на екосистеми, внаслідок господарської діяльності
людей, посилене наслідками затоплення і підтоплення повеневими водами, істотно
почало порушувати природну рівновагу даної території.” (Тут і далі правопис згідно
Робочго проекту).
2. Прогнозована оцінка зміни навколишнього природного середовища.
“… Передбачені проектом заходи негативно не впливають на стан гідрологічного заказника,
тому що дані вони не передбачають забір води для будь-яких потреб і не сприяють
зміні живлення озера і гідрологічного заказника…
Із зміною рівня грунтових вод слід очікувати перебудову структури та складу тваринного
світу. Знизиться кількість вологолюбивих видів і збільшиться кількість суходільних
видів, а також може мати місце втрати притаманних їм місць існування…
З пониженням рівнів грунтових вод в межах до одного метра очікується пониження
рівня води у шахтних колодязях жителів села Щитинська Воля на 5-10 см, яке істотно
не вплине на водопостачання населення…
…Також, із будівництвом запруди, у верхньому б'єфі зі сторони озера Волянського
може спостерігатися відкладення твердого стоку при меженних горизонтах води, який
потрібно буде періодично усувати”.
Коментарі
Відомо,
що проблема підтоплення призаплавних селищ породжена наслідками екологічно незбалансованої
господарської діяльності в басейні р. Прип’ять у другій половині ХХ століття.
У зв’язку з цим, логічно спрямовувати протиповіневі заходи, в першу чергу, на
усунення причин цього явища, а не подальшого нарощування мережі захисних дамб,
осушення нових територій та інших гідротехнічних втручань, які здатні лише тимчасово
послабити цю проблему, але суттєво загострять її в майбутньому. На жаль, розробниками
проекту не тільки не запропоновані альтеративні варіанти, але навіть не надається
коротка довідка з даного питання.
Більше того, спілкування з мешканцями с. Щитинська Воля 27.10.04 р. у присутності
розробників проекту та аналіз даних проекту не підтвердили факт підтоплення сільських
будівель в останні роки. Крім того, мешканці села не пам’ятають роки, аномальні
за тривалістю затоплення заплави р. Припўять.
Зрозумілим є бажання поліпшити сільськогосподарське виробництво за рахунок осушення
прилеглих до села зволожених земель. Але поліпшення умов землеробства даної селищної
громади може проводитися й іншими методами. У проекті, зокрема, не враховується
можливість перерозподілу в даному районі раніше осушених високогумусних територій,
які з різних причин нині не використовуються під сільгоспкультури; не аналізується
перспектива використання мулових відкладень оз. Волянське тощо.
Крім того, функціонування Дніпро-Бузького каналу припадає на Білорусь, і для потреб
сусідньої держави необхідні певні об'єми води, які знаходяться в Україні, зокрема
у Волинській області. На р. Прип'ять біля с. Почапи Ратнівського району є Вижівський
водозабір, на якому працює Пінська водоспоживча система і який контролюється Білоруссю.
Регулювання Вижівського водозабору здійснюється шлюзом. Тому доцільно було б розглянути
можливість регулювання водозабору українською стороною для поліпшення гідрологічного
режиму.
Окрім того, проект матиме серйозні екологічні наслідки. Так, зниження рівня ґрунтових
вод до 1,5 м, що передбачено проектом, буде супроводжуватися зростаючою хімічною
ерозією осушених ґрунтів, а також додатковим забрудненням дренажного стоку внаслідок
застосування добрив на цих малородючих ґрунтах; а це зробить дренажні стоки в
озеро екологічно небезпечними. Міграція продуктів дренажного стоку з ґрунтовими
водами за умови підпору води в озері обумовлюють також високу вірогідність зростання
вмісту в ґрунтових водах розчинених мінеральних речовин, концентрація яких значно
перевищуватиме ГДК для питного водозабезпечення.
Більше того, планування таких водно-болотяних угідь міжнародного значення “Заплава
Прип'яті” заходів матиме негативний вплив на заказник місцевого значення “Залухівський”,
площею 939,4 га, на водно-болотяне угіддя міжнародного значення “Заплава Прип'яті”.
Це суперечить Положенням про ці природоохоронні об'єкти і Водному кодексу України.
Перспектива розширення села Щитинська Воля, включаючи прибережну захисну смугу
(в межах 100 м від урізу води) на одній з ділянок також і суперечить чинному водоохоронному
законодавству.
Зменшення чисельності водно-болотяних видів тварин, як зазначено у п.2. Прогнозна
оцінка…, суперечить завданням та меті створення водно-болотяних угідь міжнародного
значення. Адже саме на цих, призначених для осушення, землях знаходяться місця
гніздування, живлення водно-болотяних видів, зокрема, гуски сірої, крижня, чирки
великої, пастушків, куликів, серед них і види, занесені до Європейського Червоного
списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі, Червоного
списку Міжнородного союзу охорони природи, тобто видів і біотопів, які охороняються
відповідно до міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною (Бернська та Рамсарська
конвенції, Угода про Афро-Євразійські мігруючі види птахів). Так, уздовж південно-східного
боку оз. Волянське, де поки що збереглися в первинному стані сінокісні луки, регулярно
зустрічається на гніздуванні глобально зникаючий вид - очеретянка прудка. На прилеглих
до оз. Волянське сіножатях та випасах, в тому числі передбачених до осушення,
гніздяться або живиться під час прольоту інші рідкісні види.
Загалом, початок ХХІ століття поки-що не вніс коректив у питання
сталого розвитку, який Україна задекларувала на міжнародній арені, та елементарної
поваги до Природи, зокрема і у цьому чарівному куточку Полісся. Охорона природи
в Україні і надалі носить переважно декларативний характер. Про це свідчать наміри
щодо подальшого знищення природи цього регіону – так звані русловідновлювальні
та захисні роботи (фактично розкопування та розширення русел річок, осушення боліт),
які, на жаль, визначенні як природоохоронні заходи і фінансуються державою за
сприянням тих, хто повинен стояти на сторожі Природи. За державні кошти здійснюються
також і обґрунтування доцільності русловідновлювальних робіт та будівництва дамб
з насосними станціями, але не виділяються державні кошти на наукові дослідження
біорізноманіття цих ділянок з метою виділення найцінніших ділянок, збереження
рідкісних видів, визначення запасів природних ресурсів з метою їх раціонального
використання, утримання заповідних територій тощо.
За матеріалами ІВА координатора
М.Химина та
експерта товариства І. Легейди