<<< На стартову сторінку

ОХОРОНА ПТАХІВ: місцеві природоохоронні проекти  

Управління природними територіями

2002 р.

Збереження біорізноманіття, комплексне раціональне використання прибережних ресурсів та відновлення традиційних видів ремесел шляхом відновлення старих зв’язків прісних озер з Дніпровсько-Бузьким лиманом

Проект з відновлення старих зв’язків прісних озер з Дніпровсько-Бузьким лиманом проводився Українським товариством охорони птахів у 2002 р. за підтримки Регіонального Екологічного Центру “РЕЦ-Київ”.

Відомо, що прибережні райони містять в собі різноманітні і високопродуктивні місця проживання, що мають важливе значення для населених пунктів, розвитку і забезпечення місцевого населення засобами існування. Прибережні райони також відіграють важливе значення в збереженні біорізноманіття. У зв’язку зі скрутним економічним становищем України нинішні підходи до раціонального використання прибережних ресурсів поки що не дозволяють досягти їх сталого розвитку. Тому в деяких районах спостерігається необоротний процес деградації та погіршення стану навколишнього природного середовища прибережних районів. Це повною мірою стосується декількох прісних водойм, які нещодавно втратили природні каналізовані зв’язки з Дніпровсько-Бузьким лиманом. У результаті цієї втрати суттєво знизилася площа місць для нересту деяких видів риб, які мають господарське значення. Це у свою чергу негативно вплинуло на чисельність птахів- іхтіофагів, серед яких найбільш цінним є скопа та пелікан рожевий. Зниження рибних запасів, безумовно, вплинуло також і на соціальні питання – місцеве населення, яке традиційно було зайнято рибним промислом, відтепер вимушене шукати іншу роботу, та залишати свої місця проживання.

Цілі проекту полягали у сприянні підтриманню біологічного та ландшафтного різноманіття, забезпеченню комплексного раціонального використання і сталого розвитку прибережного району і морського середовища

Методологія та стратегія
Проведені гідромеліоративні роботи є прикладом активного управління станом естуарної макроекосистеми Дніпровсько-Бузького лиману, спрямованого на відтворення та збагачення біорізноманіття, якості води, біологічної продуктивності та процесів самоочищення водних мас. За своєю суттю, новизною та нетрадиційним підходом до вирішення екологічних проблем це піонерний проект, який не має аналогів як в Україні, так і країнах ближнього та далекого зарубіжжя.

Для збереження русла каналів необхідно створювати біологічні “плата” з вищої водної рослинності. Поряд зі збереження русла каналів, створені біологічні плата будуть відігравати значну роль в самоочищенні води і підвищенні її якості, зростанні насичення води розчинним киснем, а також новими біотопами для розвитку гідробіонтів та залежних від них інших складових частин біорізноманіття.

Досягнення/результати:
За 6 місяців роботи з метою активного управління станом естуарної макроекосистеми Дніпровсько-Бузького лиману було створено системи «лиман <=> канали <=> озера <=> канали <=> лиман». Виконані біомеліоративні роботи на 6 озерах сприяли значному підвищенню біорізноманіття водоростевих угруповань (в першу чергу, планктонних), безхребетних та різних видів риб. Після відновлення водного зв'язку і наповнення озер водою помітно збільшилася фауністична ємність сформованої водно-болотної системи. На озерах, поряд з іншими фауністичними групами, зросло багатство фауни птахів. Збагачення відбулося головним чином в угрупованнях птахів-іхтіофагів. Після проведення проекту на вказаних озерах в цілому нараховувалося близько 30 видів водно-болотних птахів. Закономірний ріст чисельності та різноманіття птахів-іхтіофагів після прокладання каналів є лише початковим етапом позитивних змін орнітофауни. В майбутньому передбачається продовження збагачення фауни водно-болотних птахів на цих озерах.

Місцеве населення активно сприяло впровадженню проекту та позитивно висловилось щодо результатів проекту.

За результатами проекту територію було описано як ІВА територію (№448), важливу для підтримання значної кількості водно-болотних птахів, особливо рідкісного в Європейському контексті виду – рожевого пелікана (20-30 особин).

Подальша діяльність:
Необхідно продовжити активність в напрямку створення нових гідродинамічних систем, подальшого відновлення флори та фауни унікальної естуарної макроекосистеми Дніпровсько-Бузького лиману шляхом активного менеджменту його екологічного стану, сприяння вирішенню соціальної проблеми, створення об’єкту природно-заповідного фонду. Необхідною умовою подальшої діяльності має бути моніторинг, який включає гідрологічні, гідрохімічні, гідробіологічні, іхтіологічні та орнітологічні дослідження за сучасним станом екосистем відновлених озер і прогнозування можливих змін.

© Українське товариство охорони птахів  
2002-2007