<<< На стартову сторінку

ОХОРОНА ПТАХІВ: місцеві природоохоронні проекти  

Підведено підсумки місцевих природоохоронних проектів, що проводилися у 2005 році

Завершено реалізацію ряду природоохоронних проектів у рамках ІВА програми. Ці проекти проводилися Українським товариством охорони птахів (ТОП) за рахунок коштів, наданих Міністерством сільського господарства, природи та якості продуктів харчування Нідерландів у рамках гранту PIN Matra “Збереження територій, важливих для охорони птахів в Україні: розбудова екологічних мереж та проведення місцевих природоохоронних заходів”.

Відбір проектів на фінансування відбувався у рамках щорічного конкурсу серед ІВА координаторів та спостерігачів на кращі місцеві природоохоронні проекти. Впровадження проектів здійснюється самим Товариством за допомогою ІВА координаторів, що є керівниками проектів.

У цьому році конкурс був оголошений у березні 2005 р. Одержані заявки оцінювалися експертною комісією за участю членів Ради ТОП, незалежних українських та зарубіжних експертів. У результаті було відібрано 10 проектів, що відповідають пріоритетам IBA програми в Україні. Усі відібрані проекти мали локальну географію і проводилися в межах 1-3 ІВА територій.

Як і в попередні роки, перевага надавалася проектам, які були спрямовані на:

• – покращення умов існування птахів у межах пріоритетних ІВА територій (зокрема біотехнічні, гідротехнічні заходи);
• – покращення управління ІВА територіями (зокрема підготовка менеджмент-планів, сприяння надання ІВА територіям статусу об’єктів природно-заповідного фонду);
• – розвиток екологічної свідомості через просвітницьку, освітню, видавничу та іншу інформаційну діяльність для всіх верств суспільства (зокрема видання та розповсюдження учбових матеріалів, плакатів, листівок та іншої друкованої продукції з ІВА тематики; проведення зустрічей з місцевим населенням, організація літніх таборів, екскурсій природоохоронного спрямування для дітей та юнацтва тощо);
• – розвиток мережі ІВА координаторів, широке залучення населення до природоохоронної діяльності.

Проекти впроваджувалися ІВА координаторами із залученням ІВА спостерігачів, членів Товариства, місцевих громад, органів державної влади.

Один з проектів був спрямований на зйомку і розповсюдження відеофільму про природоохоронну цінність ІВА територій в Одеській області. Проект впроваджувався ІВА координатором Станіславом Тібатіним. У співпраці з іншими ІВА координаторами (І. Русєвим та С. Курочкіним) було зібрано відеоматеріали про Українську частину дельти Дунаю (ІВА № 082), Тузловські лимани (ІВА № 305 відповідно до національної системи кодування), дельту Дністра (ІВА № 091). Зібрано інформацію про біотопи; види птахів, що гніздяться, зимують чи мігрують через ці ключові території; узагальнено дані про основні загрози для птахів та біорізноманіття. На основі зібраних матеріалів було підготовлено 20-хвилинний фільм “Птахи узбережжя”, що став цінним посібником для природоохоронців, учнів загальноосвітніх шкіл, громадських організацій, усіх, хто цікавиться охороною природи Одещини. Фільм передано до показу на регіональне телеканали. Автори фільму сподіваються, що він стане важливим внеском в процес формування екологічної освіти в регіоні і сприятиме охороні птахів та ІВА територій.

Ще один проект, що впроваджувався в Одеській області, був присвячений збереженню заплавних луків дельти Дністра. Керівником проекту виступив ІВА координатор І. Русєв. Необхідність у проекті пояснюється швидким зникненням заплавних лугів, що відбувається в останні десятиліття через будівництво риборозплідних ставків, дорожніх дамб, розширення сільськогосподарського будівництва. У ході проекту проведена паспортизація луків, організовано прибирання від сміття луків поблизу с. Маяки. У прибиранні сміття взяли участь місцеві школярі, вчителі, рибалки. Було також проведено очищення озер от пластикових пляшок та заплавного лісу. Проведено також розчищення протоки на Старому Турунчуку в дельті Дністра. Місцева громада одержала ще одну перевагу від цих робіт, Оскільки таке розчищення сприяє водообміну, а значить і покращенню екологічної ситуації. Школярі проводили кільцювання птахів на о. Гонтаренко і в колонії білощокого крячка на Дністровському лимані. Було окільцьовано понад 200 птахів. Організовано й проведено виставки фотографій заплавних луків і птахів - вони проходили у гідроекологічній лабораторії Одеського екологічного університету, протягом експедиції «Дністер», у виставковому залі управління водного господарства, в середній школі сіл Яски й Маяки. З вересня 2005 р. і по теперішній час ведеться активна робота проти незаконного вилучення ТОВ «Главбуд» 17 га природних луків для будівництва більше 200 будинків відпочинку та стоянки на більш ніж 200 моторних човнів, що прогнозовано призведе до знищення кормових біотопів птахів, зокрема коровайки, жовтої чаплі тощо.

Був проведений на Одещині також проект з організації орнітологічного табору-тренінгу для шлолярів. Організатором проекту стала ІВА координатор Т. Чорна. Проект проводився в рамках ІВА № 093 Телігульський лиман і включав проведення навчального тренінгу щодо вивчення екологічних груп птахів, маршрутні обліки, кільцювання, тренінг з проведення PR кампаній щодо охорони птахів. У заходах взяли участь учні місцевих шкіл Одеської області. Надруковано методичний посібник про птахів Тілігульського лиману.

У Волинській області проводився проект з покращення середовищ існування птахів на ключових ІВА територіях Західного Полісся (ІВА № 001 - Шацькі озера, №006 - Черемиське болото, №007 долина р. Стохід, №008 - болото Сира Погоня). Проект виконувався ІВА координатором М. Химиним і включав встановлення гоголятників, поліпшення умов гніздування куликів через вилучення чагарникової рослинності, проведення тренінгів для працівників установ природно-заповідного фонду (Черемський та Рівненський природні заповідники, Шацький національний природний парк, регіональний ландшафтний парк „Прип’ять-Стохід”). Як і очікувалося, заселення штучних гніздівель відразу не відбулося, але, як свідчить досвід подібних проектів, заселення гоголятників у наступні 4 роки після встановлення слід очікувати на рівні 25-75%. З приводу акції та перспектив заселення з працівниками служби охорони установ ПЗФ були проведені навчання-тренінги, роз’яснено окремі аспекти ведення наукової роботи щодо загальновідомих видів птахів, які можуть облікуватися безпомилково (гніздування, міграції, фенологія тощо). В процесі зустрічей було уточнено окремі аспекти перебування деяких рідкісних, достовірно діагностованих видів птахів працівниками установ ПЗФ на відповідних територіях. Паралельно із основних аспектом Проекту, проводилися заходи з ренатуралізації лук на узбережжях та островах у межах заплав Прип’яті та Стоходу - виривання підросту чагарників, окремих дерев на луках – в місцях гніздування куликів та водоплавних птахів. Вжитими заходами було ренатуралізовано приблизно 12 га (за чистою площею ренатуралізації) критично загрозливих для куликів та качок угідь. Наступного року буде проведено оцінку успішності таких заходів на підконтрольних ділянках за ступенем їх можливого заселення птахами-гніздівниками.

Ще один проект гідротехнічного спрямування на Волині проводився ІВА координаторами Анатолієм Полудою та Іваном Легейдою. Цей проект був географічно зосереджений на ІВА території № 055 (долина р. Прип’ять). Він включав конструювання дамб з метою поліпшення умов гніздування прудкої очеретянки. На вказаній території знаходиться найбільше в Україні поселення прудких очеретянок (в різні роки чисельність оцінюється в 600-1200 самців), воно розташоване в межиріччі Прип’яті та Цирі між селами Ветли, Борки та Цир. Крім прудкої очеретянки на цій ділянці гніздяться сірі журавлі, великі кроншнепи, сірі сорокопуди. Для поліпшення умов гніздування і одночасно отримання господарських переваг (заготівлі сіна) проведено регулювання водного режиму на каналах, що декілька десятків років тому були споруджені в межах заказника “Бірківський” і призначалися для осушення. Оскільки канали не мали водорегулючих систем, це спричиняло переосушення ділянок і як наслідок - зниження заготівлі сіна і унеможливлення другого етапу гніздування очеретянок. У процесі реалізації проекту споруджено три дамби, обладнані системами водорегулювання. Проект проводився із залученням місцевого населення – сільської ради та мешканців с. Бірки. З урахуванням інтересів місцевих жителів, а також створення оптимальних умов для гніздування прудкої очеретянки розроблено режим експлуатації дамб-шлюзів. Високий інтерес місцевого населення до проекту гарантуватиме підтримання оптимального водного режиму у наступних роках.

Ще один природоохоронний проект, що впроваджувався у 2005 р., проводився ІВА координатором у Львівській області Ігорем Горбанем. Проект був спрямований на зниження загроз біологічному різноманіттю шляхом сталого використання військових територій України на прикладі Яворівського полігону. Цей проект включав проведення круглого столу з питань впливу Яворівського полігону на довкілля, еко-тренінгу серед військовослужбовців, підготовку місцевого екологічного плану дій для Яворівського полігону, випуск листівки для зацікавлених сторін з описом природоохоронної цінності полігону, принципів сталого управління природними ресурсами. Проводився фауністичний моніторинг на полігоні, надані рекомендації щодо екологічно збалансованого ведення лісового господарства.

Інший успішний проект 2005 р. - підтримання сталого співіснування хижих птахів і людини на прикладі ІВА території Десняно-Старогутського природного парку (ІВА №436). Проект включав встановлення штучних гніздових платформ та дуплянок для хижих птахів, проведення лекцій для школярів. Детальніше про цей проект та його результати йшлося у попередньому випуску “Птаха”.

Загалом, природоохоронні проекти, що впроваджувалися ІВА-координаторами у 2005 р., виявилися успішними й ефективними. Багато з проектів вимагають наступних моніторингових досліджень та активніших освітніх після проектних заходів.

© Українське товариство охорони птахів  
2002-2007