Природоохоронний проект на ІВА території “Узунларське озеро”, АР Крим (IBA №101), проводився з листопада 2005 р. по березень 2006 р. як один з місцевих природоохоронних проектів Українського товариства охорони птахів. Учасниками проекту були 2 ІВА спостерігача. Координував проект Олександр Гринченко. У проекті були також задеяні 2 місцеві громади (Марфівська та Марієвська сільські ради).
Проект передбачав охорону ключових територій, важливих для зимівки та гніздування дрохви, а також освітні заходи для населення.
Загальна інформація про вид
Дрохва – це вид, включений до Червоної Книги України і Росії. Чисельність дрохви у світі скорочується. Останнім місцем постійного гніздування дрохви в Україні є степова частина Криму. Значна частина птахів гніздиться на Керченському півострові. Спеціальні дослідження для з'ясування чисельності птахів на гніздуванні та під час зимівлі проводяться за участю ІВА спостерігача О. Грінченко з 1983 року. У той час на півострові гніздилося близько 100 пар, з них 80-85 пар - на Керченському півострові і близько 20 пар – в північно-західній частині Криму (Сакській, Черономорській і Першотравневий райони).
Дослідження, продовжені в 1984-1986 р.р., показали, що чисельність дрохви на Керченському півострові має помітну тенденцію до зменшення. Це пов'язано з інтенсифікацією сільського господарства і загибеллю птахів під час зимівель.
Подальші дослідження в кінці 90-х і до 2005 року включно свідчать про сталу депресію виду. Так, чисельність дрохв, що гніздяться в північно-західній частині Криму скоротилася до 5-10 пар, на Керченському півострові - до 20-30 пар. Якщо не вжити термінових заходів з охорони виду, то в найближчі 5-10 років дрохви можуть зникнути в Україні на гніздуванні. Це пов'язано з тим, що основна кількість птахів вимушена гніздитися в агроландшафтах, віддаючи перевагу парам, при цьому під час культивації гине до 90% кладок. Вид не відновлює втрат від природної смертності і браконьєрства, його чисельність знижується. Якби не значна тривалість життя – до 50 років, дрохви вже давно зникли б.
Особливо небезпечні для виду є суворі зими, що повторюються з періодичністю в 20-30 років, під час яких значна частина дрохв витісняється в південні райони Криму, де багато птахів гине від нестатку кормів і браконьєрства. Такі катастрофічні зимівлі відомі з XIX ст. Були вони й пізніше – в 1962-63 р.р., 1984-85 р.р., і в 2005-06 р.р. і кожного разу гинула значна кількість дрохв. Раніше, в XIX ст., чисельність відновлювалася достатньо швидко, але через інтенсифікацію сільського господарства з 60-х років XX ст., кожна така зимівля приносила непоправні втрати. Це обумовлено катастрофічним становищем з розмноженням виду. Ситуація небезпечна ще й тим, що на півночі України і в Криму зимують дрохви зі всієї європейської частини Росії (Саратівська і Вологодська області), тобто несприятливі зимівлі відображаються не тільки на чисельності виду в Україні, але і Росії. Якщо в 70-ті роки XX століття в центральних районах Криму зимувало до 2,5 тис. дрохв, то зараз в цих районах зимує лише декілька десятків птахів.
Значення Керченського півострову для української та російської популяції дрохв
Наразі дрохви масово – до 1,5 тис. особин зимують на Керченському півострові, з них близько 200 птахів налічує місцева осіла популяція. Район зимівлі співпадає з гніздовим ареалом місцевих дрохв, що підтвердилося дослідженнями 2005-06 рр.
За час виконання проекту здійснено 40 виїздів для оцінки чисельності виду та загроз на Керченському півострові. Осінні скупчення виду на Керченському півострові налічували від 67 до 120 особин, частіше зустрічалися зграї від 17 до 44 особин. Першу половину зими – до середини січня – дрохви живилися на стерні, люцерні, озимині, але в другій половині віддавали перевагу рапсу. На полі цієї культури в лютому налічувалося до 500 птахів одноразово. Не зважаючи на постійне турбування з боку людини, дрохви постійно поверталися на рапс (навіть після морозів до - 27 градусів за Цельсієм це поле не втратило своєї кормової привабливості). Всього в районі Керченського півострова в грудні-першій половині січня налічувалося до 500 дрохв, після січневого похолодання і до відльоту в кінці лютого – початку березня, зимувало близько 1500-1600 птахів.
Індикатори успішності проекту
Під час реалізації даного проекту на Керченському півострові випадків браконьєрського відстрілу дрохв не зафіксовано. У Криму випадки відстрілу дрохв фіксувалися в Кіровському районі (вбито 3 птахів), Радянському районі і під Севастополем. Окрім цього, група браконьєрів з м.Ялта добула в Херсонській області 17 дрохв за один виїзд. Слід зазначити, що в Херсонській області в районі зимівлі виду незаконний відстріл дрохв поставлений на комерційну основу. З цього можна зробити висновок, що в районах, де цілеспрямованої охорони дрохв не проводилося, випадки браконьєрства мають системний характер.
Освітня компонента проекту
Під час виконання проекту були налагоджені контакти з місцевою владою. Представники
громад брали участь в охороні території. У рамках проекту була розроблена, надрукована
та розповсюджена така друкарська продукція :
1. Кольорова листівка «Під загрозою зникнення найбільший літаючий птах Європи,
символ безмежних степів – дрохва » , формат А-4.
2. Кольоровий плакат про екологічну цінність територій, формат - А2.
Рекомендації з охорони виду
Дані, одержані під час зимівлі 2005-06 рр. свідчать, що Керченський
півострів є надзвичайно важливим для зимівлі виду, тут птахи змогли успішно перезимувати,
коли в північнішому районі України – Херсонській області, вид на зимівлі зник.
Як показують наші дані і свідчення авторів минулих років, відкочовування дрохв
в зимовий час призводить до масової загибелі птахів. Саме тому необхідно зберегти
ареал зимівлі виду на Керченському півострові. У межах цього району можна виділити
ключові стації, де птахи присутні протягом всього року. Шляхом посилення охорони
і проведення біотехнічних заходів можна значно знизити втрати виду під час зимівлі
і гніздування. Для цього необхідно:
1. Забезпечити дрохв кормами в зимовий період шляхом підбору культур, що висіваються
в місцях зимівлі.
2. Спланувати сільськогосподарські роботи так, щоб кладки не гинули під час обробки
полів.
3. Налагодити охорону території від браконьєрів.
4. Продовжувати екологічну просвіту серед населення.
5. Проводити управління ділянками Керченського півострова, де ареали гніздування
і зимівлі виду співпадають.
Кожний з цих компонентів потребує методичного обґрунтування, чіткої реалізації, що зрештою поза сумнівом дозволить зберегти цей рідкісний вид.