ГРОМАДСЬКА ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ЗАТ «ВОЛИНЬВОДГОСП»
НА ІВА ТЕРИТОРІЇ № 22 («ЗАПЛАВА р. ПРИП’ЯТЬ»)

Українському товариству охорони птахів стало відомо про затвердження програми ЗАТ «Волиньводгосп» «Екологія – 2010», яка містить ряд проектів гідромеліоративного втручання в заплавні екосистеми поліських річок. Так, унаслідок реалізації одного з проектів цієї програми в 2005 році було проведене суцільне поглиблення русла р. Прип’ять від с. Щедрогір до гирла р. Турія (Волинська обл.). Внаслідок такого гідромеліоративного втручання були знищені біотопи гніздування рідкісних видів і спричинені інші негативні екологічні наслідки. Для попередження негативних наслідків від запровадження інших подібних проектів цієї програми Товариство ініціювало проведення громадської екологічної експертизи та оцінки впливу реалізації найбільш загрозливих проектів цієї програми. Одним з них є проект ЗАТ «Волиньводгосп» «Захист від затоплення повеневими водами р. Прип’ять сіл Шлапань і Гречища Любешівського району — захисна дамба» (частина ІВА території № 22 «Заплава р. Прип’ять»).

Перше з зазначених сіл розташоване на лівому березі Прип’яті безпосередньо вище дамби автодороги між селами Люб’язь і Дольск. Село Гречища розташоване 4 км вище за течією від вказаної автородороги.

Незважаючи на наявність кошторисної вартості проекту (понад 1,5 млн. грн. за розрахунками до 2004 року), керівництво ЗАТ «Волиньводгосп» надало експертам Товариства лише сумнівне запевнення про відсутність розробленої проектної документації та усну інформацію про мотивацію й можливі місця розташування майбутньої захисної дамби. У зв’язку з цим експертиза проекту була обмежена лише визначенням можливих наслідків впровадження проекту для збереження важливої частини ІВА території, а також з’ясуванням відповідності мотивації проекту реальній динаміці повеневих явищ у цьому регіоні. Проте цього було достатньо, щоб переконатися в сумнівній доцільності реалізації проекту.

Обстеження території запланованого будівництва дамб відбувалося на різних етапах формування весняної повені. При максимальному рівні води нинішнього року (330 см, дані водопосту Люб’язь, 20.04.06) загрози для проживання й здійснення господарської діяльності на території названих сіл не виявлено. Під час експертизи можливі наслідки здійснення протиповіневого проекту порівнювали з реальною динамікою розвитку цього природного явища в даному регіоні упродовж останніх десятиліть.

У процесі досліджень у заплаві в околицях сіл Шлапань і Гречища були відмічені на гніздуванні кілька рідкісних видів птахів: пугач, журавель сірий, тетерук, деркач, очеретянка прудка тощо. Особливий інтерес представляє урочище Шершневе на околиці с. Гречища, де на площі 40 га виявлене гніздове угрупування очеретянки прудкої чисельністю близько 35 співаючих самців. Будівництво захисної дамби заплановане саме через сіножаті урочища Шершньове. Негативний вплив спорудження дамби на стан довкілля є безсумнівними, про що вже свідчать наслідки риття тут у 1984 році каналу та формування вздовж нього одностороннього відвалу ґрунту. За свідченням місцевих мешканців, через два роки після спорудження каналу відмежовані від основного масиву осокові сіножаті заросли очеретом і деревною рослинністю й втратили свою господарську цінність. У разі будівництва нових дамб така ж доля очікує й інші відкриті сіножаті та луки, значні площі яких поки що зберігаються тут. А отже на зникнення приречені цінні середовища існування очеретянки прудкої.

При проведенні експертизи були виявлені очевидні водогосподарські прорахунки попередніх років, які не беруться до уваги працівниками ЗАТ “Волиньводгосп” при вирішенні повеневих проблем. Так, на всій 1,5-2 км ділянці автодороги, що перетинає Прип’ять між селами Любязь і Шлапань, існує лише один мостовий перехід замість шести, які були тут до будівництва цієї дороги. Як наслідок, повеневі води рухаються від села Шлапань вздовж дамби до русла ріки, а їх рух ускладнюють природні подовжені підвищення на лівобережній частині заплави та ділянка насипної ґрунтової дороги.

Під час досліджень було також встановлено, що динаміка середньобагаторічних мінімальних рівнів води в літню межень і середьобагаторічна тривалість виходу води на заплаву — найбільш важливі гідрологічні показники, які використовують при розгляді проблем підтоплення призаплавних населених пунктів, — свідчать про нинішнє помітне послаблення повеневих явищ і домінування промивних процесів формування русла над його заболоченням. Така динаміка послаблення повеневих явищ суперечить мотивації запровадження проекту.

Висновки громадської екологічної експертизи є такими:

1. Дослідження території на піку повені та опитування місцевих жителів не підтвердили наявності розвитку катастрофічних повеневих явищ упродовж останніх років існування сіл Шлапань і Гречища.
2. Мотивація запровадження проекту не відповідає реальній динаміці розвитку гідрологічних показників, які свідчать про суттєве зменшення середньобагаторічної тривалості виходу води на заплаву та про поліпшення процесу промивання русла протягом останнього десятиліття.
3. Проектом не передбачені заходи, спрямовані на відновлення природних умов проходження води над заплавою.
4. Запровадження проекту суперечить чинному природоохоронному законодавству.
5. Будівництво захисної протиповіневої дамби створить реальну загрозу подальшому існуванню гніздового угрупування глобально вразливого виду — очеретянки прудкої, а також завдасть шкоди існуванню інших видів.
6. Історія існування протиповіневих дамб у даному регіоні свідчить, що подібне будівництво зумовлює деградацію природних сіножатей, які є важливою умовою господарювання місцевих жителів і невід’ємною складовою збереження цінних флоро-фауністичних комплексів.

На підставі ознайомлення з головними положеннями і мотивацією проекту та їх співставленням із реальним екологічним станом території його запровадження експерти дійшли висновку, що даний проект має вкрай сумнівну еколого-економічну перспективу і його реалізація ще більше загострить екологічні та соціальні проблеми в регіоні. При цьому дивує намагання ЗАТ «Волиньводгосп» запровадити витратний і екологічно сумнівний проект за умов, коли не зроблено жодних спроб пом’якшити повеневі явища шляхом відновлення природного руху води між заплавними підвищеннями та вздовж дамби автостради, а також мінімізувати чинники, що зумовлюють вторинне заболочення заплави.

Згідно з дослідженнями підготовлено експертний висновок, який надіслано до відповідальних установ. Українське товариство охорони птахів очікує на відповідь розробників і державних природоохоронних установ, з якими узгоджувався цей сумнівний водогосподарський проект.

Іван ЛЕГЕЙДА, к.б.н., Анатолій ПОЛУДА, к.б.н.
громадські експерти Українського товариства охорони птахів

© Українське товариство охорони птахів 2006