Після широкомасштабної осушувальної меліорації, що проходила в Поліссі, головним чином в 60-70 роках минулого сторіччя, залишилося надзвичайно мало річок, які збереглися в природному стані. На Волині це, в першу чергу, стосується ділянки заплави Прип’яті між с. Річиця та межею з Рівненською областю. Довжина цієї ділянки складає всього 70 км. Це надзвичайно цінна в екологічному аспекті територія. Більша частина заплави представлена вологими луками та евтрофними низькотрав’янистими болотами. Вони виконують надзвичайно важливу функцію – накопичують, очищують та поступово “віддають” воду річці. Завдяки цьому коливання рівнів води під час повеней не таке різке, на відміну від тих річок, які були осушені та каналізовані (спрямлені). Але і в цій частині заплави Прип’яті є ділянки, які зазнали впливу осушення. Одна з таких ділянок знаходиться на території гідрологічного заказника місцевого значення "Бірківський". Декілька десятків років тому на цій території було прорито декілька каналів, які призначалися для осушення центральних ділянок заказника. Ці канали не мають водорегулюючих систем, що і призводить до сильного осушення ділянок майже щорічно. Практично вся територія заказника являє собою великий масив низинного осокового болота, значна частина якого викошується місцевими жителями. Протягом останніх десятиріч спостерігається суттєва трансформація цих біотопів, що проявляється у експансії на осокові асоціації кущів верболозу та очерету. Однією з головних причин цього процесу є евтрофікація біотопів, одним з наслідків якої є і підсушення біотопів.
Заказник має важливе значення для охорони декількох видів рідкісних птахів, що гніздяться тут. В першу чергу, це стосується прудкої очеретянки – заказник є найбільшою складовою часткою території, де гніздяться птахи найчисельнішого в Україні угруповання. Крім прудкої очеретянки, тут гніздяться баранець великий, кульон великий, сірий журавель. Для всіх цих видів осушення має негативний вплив. Тому важливо, щоб під час гніздування цих птахів, біотопи не були сухими.
Щоб вирішити цю проблему, у 2004 р. ми запропонували будівництво 3-4 дамб-шлюзів на центральному каналі, що дозволяло б регулювати рівень води на сінокосах. Ця пропозиція знайшла підтримку з боку Голови Бірківської сільської ради.
В жовтні 2005 р. за рахунок коштів, наданих Міністерством сільського господарства, природи та якості продуктів харчування Нідерландів в рамках гранту PIN Matra, було побудовано 3 дамби. Вони були зроблені з природних матеріалів (дерево, грунт) і обладнані системою для пропуску води, що дозволяє регулювати рівень води. Природні матеріали та конструкція шлюзу дозволяє легко ліквідувати цю споруду по завершенню терміну її служби.
Весняна повінь 2006 р. була відносно високою. Виявилося, що одна з дамб (сама нижня за течією) не витримала потоку води і була частково зруйнована. Відновлення цієї дамби буде здійснене місцевими мешканцями, коли рівень води спаде. Протягом квітня і травня ми вивчали вплив двох вцілілих дамб на гідрологічний стан прилеглих біотопів. Виявилося, що навіть без перекриття проходів в дамбах, вони суттєво вповільнюють схід води з сінокосів, що створює оптимальні умови для навколоводних птахів. З середини травня наші помічники з місцевих жителів почали поступово покривати проходи в дамбах, щоб підтримувати оптимальний рівень води.
У березні 2006 р. для збільшення площ гніздових біотопів прудкої очеретянки, які знаходяться поблизу центрального каналу, було здійснено випалювання масивів очерету та чагарників. Крім того, в окремих місцях кущі вирубалися. Це робили мешканці с. Бірки на тих територіях, які були вказані нами.
Для попередньої оцінки впливу цих заходів на чисельність прудких очеретянок 20 травня ми провели облік птахів на маршруті довжиною 3,2 км (він пролягав вздовж каналу). Хоча птахи тоді тільки приступили до гніздування, чисельність їх була досить високою – 36 самців. Крім того, на цій території гніздилися по парі журавлів та кульонів.