Проект, що виконувався ІВА координатором Костянтином Редіновим на території РЛП “Кінбурнська коса”, мав на меті підвищення гніздової ємності водно-болотних угідь ІВА територій Кінбурнський півострів та Ягорлицька і Тендрівська затоки. Перш за все, проектна діяльність мала сприяти успішному гніздуванню рідкісних видів птахів (пухівки, чоботаря, кулика-сороки), а також підвищити поінформованість населення з проблем охорони водно-болотних птахів.
На Кінбурнському півострові, де потенційно сприятливі умови для гніздування птахів водно-болотного комплексу, є дві проблеми, які покликаний вирішити проект. Перша - це дефіцит місць гніздування (островів, купин тощо), друга - низька успішність гніздування.
Така ситуація пов'язана з особливістю біотопів. На Кінбурні є два типи озер, перші - пов’язані з морем і лиманом, для них характерні різкі коливання рівня, що сприяють знищенню гнізд, другі - озера „замкнені”. Для останніх характерне падіння рівня води влітку, зокрема, через спеку. Тому на них гнізда птахів, що оселились на острівцях, опиняються на суші чи мілководді, де знищуються худобою та хижаками. За спостереженнями ІВА координаторів в РЛП, гніздування птахів на берегах, косах часто не є успішним саме через ці фактори. Найбільше птахи потерпають від чисельної тут єнотовидної собаки.
З метою підвищення успішності гніздування та ємності гніздових біотопів штатом РЛП „Кінбурнська коса” за підтримки Українського товариства охорони птахів та інших природоохоронних організацій в 1999-2000 рр. побудовано 5 штучних островів-платформ для гніздування птахів. Завдяки цьому в урочищах, де раніше не було ніякого гніздування, загніздилось 15 видів птахів загальною чисельністю до 5 тис. пар, зокрема види, внесені до Червоної книги України: пухівка, крех середній, кулик-сорока, кулик-довгоніг.
Крім того, на внутрішніх „закритих” озерах, які не пересихають влітку та мають високий рівень води, останні 3 роки будуються острівці-купини та невеликі (1,5х1,5 м) острови-платформи. На цих острівцях успішно гніздиться кулик-довгоніг, шилодзьобка, крижень, коловодник звичайний тощо.
Платформи-острови потребують постійного догляду, оскільки руйнуються під дією абіотичних чинників, наприклад, штормів.
Чотири платформи-острови станом на початок 2006 р. потребували капітального ремонту, на який у парку не було достатньо коштів. Про те, що вони потрібні, свідчить навіть те, що в 2005 р. на них успішно гніздилась пухівка. Після ремонту вони знову будуть успішно використовуватися птахами принаймні 4-5 років. Саме капітальний ремонт островів і складає основну діяльність цього проекту.
Пропоновані заходи сприятимуть збереженню принаймні 15 видів птахів, зокрема пухівки, популяція якої в Україні знаходиться під загрозою зникнення.
Як показав проект, птахи охоче займають острови-платформи, що вказує на дефіцит придатних територій у природних угіддях, прес з боку хижих тварин та ряд інших факторів. Наразі значно збільшилась чисельність жовтоногого мартина, для якого характерне хижацтво, та баклана великого, який своїми розмірами та зграйною поведінкою витісняє з гніздових стацій рідкісні види птахів. Ці види використовують острови-платформи для відпочинку, пробують гніздиться i таким чином витісняють звідти інші види. Причини цього можуть полягати у зростанні чисельності баклана великого та мартина жовтоногого на території Чорноморського біосферного заповідника, де знаходяться великі колонії цих птахів.
Іншою проблемою є крячок річковий. Завдяки своїй агресивності, він ускладнює прохід пташенят, наприклад, чоботаря до води.
Загалом, побудовані бiотехнiчнi споруди є своєрідними моделями. Процеси, які відбуваються на них, відбуваються i в природних гніздових стаціях, але там вони залишаються малопомітними.
В цілому, успішними бiотехнiчні заходи будуть лише за умови комплексного підходу, а для цього потрібна зацікавленість i Чорноморського заповідника. Потрібно контролювати чисельність хижих тварин на островах та в місцях масового гніздування; регулювати чисельність жовтоногого мартина, баклана великого, сорок, ворон.
Враховуючи попередній досвід, вважається за доцільне продовжувати роботу з будівництва нових острівців-купин. Потенційно в межах РЛП "Кiнбурнську коса" можна встановити понад 500 таких купин. Така діяльність позитивно позначиться, на кількох видах, як, зокрема, кулик-дoвгoніг.