Балабан Falco cherrug є найбільшим
представником соколів в Україні. Більшу частину свого часу балабани проводять
у полюваннях на дрібних ссавців і птахів. Вони можуть кидатися на своїх жертв
зі швидкістю до 200 миль на годину. Балабан надзвичайно сильний мисливець і часто
атакує більших від себе жертв. У природі птах не має ворогів, окрім людини.
Останнім часом світова популяція виду зазнала стрімкого скорочення
чисельності внаслідок неконтрольованого, здебільшого нелегального, вилову балабанів
із метою подальшого продажу для полювання. У 2005 році BirdLife International
віднесла балабана до категорії видів у загрозливому стані (ENDANGERED — EN), тобто
зараз цей вид включено до Міжнародного Червоного списку як “Глобально вразливий”.
В Україні балабана занесено до Червоної книги. Нині світову популяцію виду оцінено
в 7 200 - 8 800 особин. При цьому українська популяція є чи не найчисельнішою
в Європі — за експертною оцінкою ІВА координатора Віталія Вєтрова, в Україні нараховується
щонайменше 280-300 пар балабанів, хоча до останнього часу всебічні дослідження
виду в нашій державі не проводилися, за винятком обстеження окремих гніздових
територій.
Упродовж 2005-2006 років Українське товариство охорони птахів
за підтримки Європейського секретаріату BirdLife впроваджувало проект зі збереження
балабана на пріоритетних місцях гніздування в Україні. Головна мета проекту полягала
в розширенні гніздової бази виду в перспективних місцях його гніздування в АР
Крим шляхом встановлення штучних гніздівель на придатних опорах ліній електропередач
(ЛЕП). Перед виконавцями проекту стояли завдання уточнення даних про місця гніздування,
оновлення бази даних ІВА територій, дослідження кормової бази виду, вивчення загроз
і розроблення рекомендацій для покращення збереження виду тощо.
Проект впроваджувався в три етапи:
1. Виявлення перспективних місць для встановлення штучних гніздівель.
2. Виготовлення й встановлення штучних гніздівель.
3. Моніторинг успішності гніздування.
На першому етапі команда проекту, до складу якої входили три
ІВА координатори, провела обстеження територій у південних областях України, зокрема
у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській і Криму, з метою пошуку існуючих
гнізд і виводків балабана та біотопів, придатних для гніздування виду. Маршрут
довжиною 5 700 км пролягав вздовж існуючих ЛЕП, які обстежувалися на наявність
там гнізд, дорослих птахів і виводків балабана та гнізд круків, котрі є природними
постачальниками гнізд для балабана. Крім того, команда вивчала на досліджуваних
територіях кормову базу і придатність опор ЛЕП для гніздування.
У результаті досліджень оновлено дані про поширення балабана
в зазначеному регіоні, якого відмічали на гніздуванні в усіх чотирьох областях
і Криму. Проте найбільш поширеним вид виявився у степовому Криму та в південній
частині Миколаївської, Херсонської та Одеської областей. У ході дослідження було
з’ясовано що більша частина української популяції балабана перемістилася з лісо-степової
в степову зону. А існуюча степова популяція балабана обирає для гніздування вже
не дерева, а електричні опори. Для продовження проекту, зокрема для встановлення
штучних гніздівель, було обрано кримську популяцію балабана, яка є найчисленнішою.
Одночасне дослідження кормової бази балабана теж дозволило отримати
корисні та цікаві результати. Основну частину, до 60-70%, раціону балабана складають
дрібні гризуни відкритих лучних територій, особливо ховрахи. Проте в умовах скорочення
чисельності популяції ховрахів унаслідок різних причин, балабани все частіше переключають
свою увагу на граків, колонії яких подекуди досягають тисячі особин, а на ділянках,
розташованих поблизу водойм, наприклад, біля озера Сиваш, головною здобиччю балабана
стають мартини.
Аналізуючи заселеність ділянок балабанами і круками та особливості
конструкції опор ЛЕП на певних територіях, команда проекту також виявила найбільш
придатний для встановлення штучних гніздівель тип опори. Наявність сприятливої
кормової бази й опор відповідного типу та віддаленість від людських поселень були
головними критеріями виділення найперспективніших для встановлення штучних гніздівель
територій у степовому Криму, де було обрано 25 ділянок, здебільшого у межах двох
ІВА територій на півостровах Тарханкут і Керченський.
Після першого етапу проекту виконавці підготували також детальні
рекомендації зі спорудження та встановлення штучних гніздівель на відповідних
опорах.
Оновлені дані з екології виду дозволили підготувати перелік
загроз, які перешкоджають успішному гніздування виду:
- незаконний відлов дорослих і молодих птахів і, меншою мірою, вилучення пташенят
із гнізд;
- незаконний відстріл балабанів мисливцями та голубоводами в ряді місць;
- загибель під час міграцій і зимівлі, у тому числі внаслідок зіткнень із ЛЕП;
- відсутність місць для гніздування на територіях із достатньою кормовою базою;
- відсутність достатніх обсягів кормових ресурсів на відповідних територіях,
у тому числі скорочення популяцій ховрахів;
- гніздова конкуренція з круком і сапсаном у місцях із дефіцитом гнізд (ЛЕП)
і гніздових ніш (скель і стрімчаків);
- хижацтво з боку могильника (поодинокі випадки);
- суворі погодні умови в гніздовий період.
Взимку 2006 року команда проекту виготовила 40 надійних штучних
гніздівель для балабана. Не маючи такого досвіду в минулому, українські фахівці
використали проект гніздівлі, розроблений угорськими колегами, пристосувавши його
до місцевих погодних умов і опор ЛЕП. Встановлення гніздівель на опорах ЛЕП також
вимагало отримання відповідного дозволу від ВАТ “Крименерго”. Тривалі переговори
та зволікання з дозволом загрожували успішності проекту, тому в результаті було
прийнято рішення використовувати недіючу ЛЕП.
У березні та квітні 2006 року на ЛЕП загальною довжиною 150
км було встановлено 25 штучних гніздівель. Для цієї роботи, яка потребувала спеціальних
навичок скелелазіння, було залучено ІВА координатора Сергія Прокопенка.
Уже в червні виконавці спостерігали перші результати своєї роботи
— біля чотирьох гніздівель були помічені балабани (2 пари та 2-3 одиночних самців),
19 гніздівель окупували боривітри звичайні (17 заселених гніздівель), решта —
незаселені. Очікується, що в наступному році усі незаселені балабаном гніздівлі
займе боривітер. Водночас балабан імовірно загніздиться у 4-5 гніздівлях і поступово
збільшуватиме свою чисельність у подальшому, займаючи інші гніздівлі.
Досвід виконання проекту та отримані в ході його виконання наукові
дані були використанні Товариством для розробки “Рекомендації з охорони балабана
в Україні”, які будуть долучені до Національного плану дій з охорони виду.
Загальні рекомендації з охорони балабана в
Україні:
1. Подальше вивчення гніздових територій, у тому числі проведення
регулярних обліків популяції, моніторингу успішності гніздування та заселеності
штучних гніздівель, досліджень використання біотопів, динаміки смертності тощо.
2. Створення природоохоронних територій у природних гніздових
біотопах виду (скелі та стрімчаки).
3. Проведення інформаційних кампаній проти нелегального відлову
та продажу балабанів.
4. Продовження природоохоронних проектів, спрямованих на покращення
гніздових умов (встановлення штучних гніздівель і покращення умов у природних
біотопах) у місцях компактного гніздування виду.
5. Покращення кормової бази, в тому числі розселення ховрахів.
6. Проведення інформаційної кампанії серед мисливців щодо недопустимості
відстрілу балабанів та хижих птахів загалом.
7. Проведення інформаційної кампанії серед енергетиків щодо
недопустимості розорення гнізд хижих птахів під час ремонтних і профілактичних
робіт (і під час обслуговування ЛЕП).
8. Контроль природних гнізд для їх дезинфекції від спор аспергільозу,
вакцинація пташенят від пташиного грипу.
9. Зменшення загибелі балабанів від ураження електричним струмом.
Нинішній проект з охорони балабана можна вважати досить унікальним
для України, адже в результаті його впровадження вперше було отримано цінний досвід
із практичного приваблення хижих птахів на гніздування на опори ЛЕП і нові наукові
дані про екологію балабана, які є надзвичайно актуальними на нинішньому етапі
для збереження виду в глобальних масштабах.
І хоча нині проект вже завершено, проте попереду ще чимало роботи,
зокрема заплановане встановлення ще 15 гніздівель у Криму. Адже серед перспективних
завдань першочергове місце посідає збільшення чисельності балабана в Криму. У
майбутньому діяльність з приваблення балабана на гніздування буде поширено на
Одеську область, де заплановане переселення балабана з двох ЛЕП, які підлягають
знесенню, на нові опори; та на Миколаївську й Херсонську області, де теж проводитиметься
встановлення штучних гніздівель на опорах. Є сподівання, що діяльність здійснюватиметься
у тісній співпраці з місцевими енергопостачальними компаніями.
|
