Діяльність Товариства спрямована на комплексні природоохоронні дії та пошук якомога ефективніших способів збереження природи, біорізноманіття, місць існування птахів і, зрештою, поліпшення добробуту людини.
Це й відновлення та захист водно-болотних угідь, луків, лісів, степу, морських узбереж; еколого-просвітницька діяльність і залучення волонтерів до практичних заходів; моніторинг та оцінка впливу певних чинників на довкілля; просування природоохоронних проєктів на законодавчому рівні; спільна діяльність з установами природно-заповідного фонду та іншими профільними установами.
IBA ПРОГРАМА
IBA Програма — це унікальна міжнародна ініціатива, започаткована BirdLife International для виявлення, моніторингу й охорони всесвітньої мережі ІВА територій (із англійської Important Bird Area – територія, що має важливе значення для птахів), яка сприяє збереженню як світової орнітофауни, так і біорізноманіття загалом. В Україні ІВА Програму розпочато 1996 року.
ВІТРОВА ЕНЕРГЕТИКА
(Оцінка впливу на птахів і біорізноманіття)
Цей напрям роботи зосереджений на аналізі впливу вітроенергетики на птахів, їхні місця існування та екосистеми загалом. Ми досліджуємо, як планування, розміщення та експлуатація вітрових електроустановок можуть впливати на біорізноманіття, і працюємо над тим, щоб ці ризики були враховані ще на етапі прийняття рішень.
Наша позиція
Зміна клімату є однією з ключових загроз для природи, і розвиток відновлюваної енергетики — важлива частина відповіді на неї. Вітроенергетика може відігравати суттєву роль у зменшенні викидів парникових газів і переході до сталих джерел енергії.
Водночас її розвиток не є нейтральним для довкілля. Неправильне розміщення вітрових електроустановок може призводити до загибелі птахів і кажанів, фрагментації середовищ існування та втрати цінних природних територій.
Ми підтримуємо розвиток вітроенергетики за умови відповідального просторового планування, яке:
- уникає розміщення ВЕУ в ключових для птахів територіях (міграційні коридори, місця гніздування, концентрації);
- базується на якісній оцінці впливу на довкілля;
- передбачає заходи з уникнення, мінімізації та, у разі потреби, компенсації негативного впливу.
Що ми робимо
Українське товариство охорони птахів:
- надає експертні висновки щодо впливу вітроенергетичних проєктів;
- бере участь у розробці підходів до просторового планування з урахуванням природоохоронних обмежень;
- працює з даними про важливі для птахів території;
- підтримує впровадження міжнародних стандартів, зокрема підходів BirdLife International;
- виступає за відкритість даних і діалог між природоохоронцями, науковцями та девелоперами.
Ми відкриті до співпраці та готові обговорювати конкретні проєкти, підходи й рішення.
ОХОРОНА РІДКІСНИХ ВИДІВ
В Україні мешкає понад 400 видів птахів, із них 91 занесено до Червоної книги України (видання 2021 року). Частина видів має також несприятливий природоохоронний статус на глобальному рівні.
Чисельність багатьох популяцій скорочується як в Україні, так і у світі. За оцінками міжнародних експертів, сотні видів можуть зникнути вже впродовж наступного століття. Основна причина — втрата місць існування. Серед інших загроз — інтенсивне природокористування, забруднення довкілля, застосування пестицидів, зміна клімату та пряме переслідування.
Що ми робимо
Для збереження рідкісних видів ми працюємо на різних рівнях — від конкретних територій до національної політики. Зокрема:
- беремо участь у формуванні природоохоронного законодавства;
- сприяємо збереженню та відновленню місць існування;
- зменшуємо вплив небезпечних чинників на популяції;
- впроваджуємо біотехнічні заходи (штучні гніздівлі, підтримка гніздових ділянок тощо);
- у окремих випадках — реалізуємо програми розведення та повернення видів у природу.
Важливою частиною роботи є збереження ключових територій. До них належать, зокрема, території, важливі для птахів (IBA), а також водно-болотні угіддя міжнародного значення, що охороняються в рамках Рамсарської конвенції.
Як визначаються пріоритети
Види отримують охоронний статус відповідно до національних і міжнародних критеріїв. В Україні це категорії Червоної книги (зникаючі, вразливі, рідкісні тощо), а на глобальному рівні — підходи Міжнародного союзу охорони природи, які виділяють, зокрема: у критичному стані (CR), під загрозою зникнення (EN), вразливі (VU).
Ці оцінки базуються на кількісних критеріях і відображають рівень ризику зникнення виду.
Водночас сам статус не визначає автоматично пріоритет дій. Під час планування природоохоронних заходів ми також враховуємо:
Такий підхід дозволяє спрямовувати зусилля туди, де вони можуть дати найбільший результат.
Приклади нашої роботи
Сипуха — відновлення гніздових можливостей виду через встановлення штучних гніздівель у регіонах України. У багатьох місцях це дозволило виду знову закріпитися там, де він зник або був дуже рідкісним.
Очеретянка прудка — участь у міжнародних програмах збереження одного з найрідкісніших співочих птахів Європи, включно з відновленням болотних екосистем і переселенням птахів між країнами.
Підорлик великий — моніторинг гніздових територій і пошук нових ділянок гніздування. Робота з великими лісово-болотними масивами дозволяє зберігати умови, необхідні для цього виду.
