- Відкритий спосіб життя, який властивий птахам, дозволяє надійно
реєструвати зміни їхньої чисельності, поведінки тощо;
- Широкий спектр живлення;
- Чутливість до забруднення повітря, водойм;
- Птахи - один з найвідоміших та найбільш вивчених видів тварин, включаючи розміри
та динаміку популяцій, кількість видів птахів значна (приблизно 12 тис. видів),
що спрощує спостереження та аналіз.
1) Пронурок (рос. оляпка) - невеликий птах, що гніздиться на швидких малих ріках з порогами. Він має характерний спектр живлення і є абсолютним індикатором оліготрофного стану водойми. Залишає водойми в результаті техногенних забруднень після початку процесів евтрофікації.
2) Учені з Антверпенского університету вивчали пера синиць, виловлених поблизу одного з металургійних заводів. Дослідження показало, що зміст свинцю, кадмію, міді і цинку в перах цих птахів приблизно в 34 рази вищий, ніж у синиць, що гніздяться в екологічно чистому університетському містечку.
3) Вчені відзначають, що зміни ареалу окремих птахів свідчать про глобальне потепління. Так, у Коста Ріці птахи заплавних лісів розширюють свій ареал по гірських схилах, що пов’язують з висиханням вологих тропічних лісів у високих широтах внаслідок глобального потепління.
4) Чисельність невеликого співочого птаха кропив'янки сірої різко зменшилася у 1969р. по всій Європі. Причиною цього стала сильна посуха в ареалі зимівлі у районі Сахари в Африці. Цей факт є ще одним свідченням на користь зв’язку між знелісненням, зміною клімату та втратою біорізноманіття.
5) У 50-60 рр. XX століття спостерігалося значне скорочення чисельності сапсана та інших хижих птахів в Європі та США. Причиною цього стало використання інсектицидів ДДТ, що акумулювалися у харчовому ланцюжку і потрапляли також в організм хижих птахів. У результаті, у 1970-х деякі країни заборонили використання ДДТ, що з часом призвело до відновлення популяцій хижих птахів.
МЕТОДИКА – біоіндикація в системі орнітологічного моніторингу:
- визначення тенденцій зміни показників стану орнітофауни;
- розробка індикаторів (індексів, інших показників),
- створення загальноєвропейської моніторингової схеми (зокрема зараз вже працює
Пан-європейська схема моніторингу загальнопоширених видів птахів http://www.rspb.org.uk/science/survey/2004/Europe.asp).
Система спостереження за станом популяцій птахів і комплексна ланка екологічного моніторингу; оцінка зміни чисельності, біомаси, продуктивності, географічного поширення і структури зв’язків у птахів.
Основна мета орнітологічного моніторингу - збереження чисельності і видового різноманіття птахів на конкретних територіях і використання їх як індикаторів стану екосистеми.
1. Оцінка динаміки чисельності популяцій птахів.
2. Аналіз динаміки структури співтовариств що гніздяться, зимуючих і пролітних
птахів.
3. Оцінка продуктивності гніздування, біомаси птахів.
4. Аналіз територіального розподілу і шляхів пересування птахів.
5. Реєстрація орнітофенологічних явищ (термінів).
6. Реєстрація атипових форм поведінки (етологічний моніторинг).
7. Оцінка акумуляції різних хімічних речовин в організмі птахів шляхом лабораторного
аналізу й анатомічного розтину, в першу чергу, загиблих і хворих птахів, а також
об'єктів полювання.
8. Оцінка змін кормової бази і захисних біотопів птахів, рівня забруднення в найбільше
важливих місцях існування.
9. Виявлення найбільш звичайних (фонових) видів, видів, що мають охоронний статус,
а також важливих для господарських цілей, і аналіз можливості їхнього використання
як індикаторів негативного впливу.
![]() |
Країни Європи, де ведеться програма з моніторингу гніздових
видів птахів. |
Взагалі популяції звичайних і широко розповсюджених видів птахів лісів, парків та садів залишається стабільною протягом останніх 20 років (тенденція 1980-2002= -2%), хоча їхня чисельність змінюється. Популяції звичайних видів сільськогосподарських угідь, навпаки, різко зменшується, особливо з 1980-х років, і ця тенденція триває (тенденція 1980-2002= - 29%). Чисельні докази свідчать про те, що головною причиною скорочення чисельності птахів сільськогосподарських угідь в Європі є запровадження інтенсивного сільського господарства. Погіршення стану сільськогосподарських біотопів мало негативний вплив на популяції птахів та інших подібних живих істот. farmland habitat has affected populations of birds and other biodiversity alike.
![]() |
По вертикалі - популяційний індекс (1980 = 100), по горизонталі – роки. Оранжевий кольором на графіку позначені тенденції щодо популяцій птахів лісів, парків та садів. Синім – щодо птахів сільськогосподарських угідь. |