ПТАХИ ЯК ІНДИКАТОРИ СТАНУ ІВА ТЕРИТОРІЙ ТА ДОВКІЛЛЯ В ЦІЛОМУ

ЧОМУ ПТАХИ?

- Відкритий спосіб життя, який властивий птахам, дозволяє надійно реєструвати зміни їхньої чисельності, поведінки тощо;
- Широкий спектр живлення;
- Чутливість до забруднення повітря, водойм;
- Птахи - один з найвідоміших та найбільш вивчених видів тварин, включаючи розміри та динаміку популяцій, кількість видів птахів значна (приблизно 12 тис. видів), що спрощує спостереження та аналіз.

ПРИКЛАДИ:

1) Пронурок (рос. оляпка) - невеликий птах, що гніздиться на швидких малих ріках з порогами. Він має характерний спектр живлення і є абсолютним індикатором оліготрофного стану водойми. Залишає водойми в результаті техногенних забруднень після початку процесів евтрофікації.

2) Учені з Антверпенского університету вивчали пера синиць, виловлених поблизу одного з металургійних заводів. Дослідження показало, що зміст свинцю, кадмію, міді і цинку в перах цих птахів приблизно в 34 рази вищий, ніж у синиць, що гніздяться в екологічно чистому університетському містечку.

3) Вчені відзначають, що зміни ареалу окремих птахів свідчать про глобальне потепління. Так, у Коста Ріці птахи заплавних лісів розширюють свій ареал по гірських схилах, що пов’язують з висиханням вологих тропічних лісів у високих широтах внаслідок глобального потепління.

4) Чисельність невеликого співочого птаха кропив'янки сірої різко зменшилася у 1969р. по всій Європі. Причиною цього стала сильна посуха в ареалі зимівлі у районі Сахари в Африці. Цей факт є ще одним свідченням на користь зв’язку між знелісненням, зміною клімату та втратою біорізноманіття.

5) У 50-60 рр. XX століття спостерігалося значне скорочення чисельності сапсана та інших хижих птахів в Європі та США. Причиною цього стало використання інсектицидів ДДТ, що акумулювалися у харчовому ланцюжку і потрапляли також в організм хижих птахів. У результаті, у 1970-х деякі країни заборонили використання ДДТ, що з часом призвело до відновлення популяцій хижих птахів.

МЕТОДИКА – біоіндикація в системі орнітологічного моніторингу:
- визначення тенденцій зміни показників стану орнітофауни;
- розробка індикаторів (індексів, інших показників),
- створення загальноєвропейської моніторингової схеми (зокрема зараз вже працює Пан-європейська схема моніторингу загальнопоширених видів птахів http://www.rspb.org.uk/science/survey/2004/Europe.asp).

ОРНІТОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

Система спостереження за станом популяцій птахів і комплексна ланка екологічного моніторингу; оцінка зміни чисельності, біомаси, продуктивності, географічного поширення і структури зв’язків у птахів.

Основна мета орнітологічного моніторингу - збереження чисельності і видового різноманіття птахів на конкретних територіях і використання їх як індикаторів стану екосистеми.

СКЛАДОВІ МОНІТОРИНГУ:

1. Оцінка динаміки чисельності популяцій птахів.
2. Аналіз динаміки структури співтовариств що гніздяться, зимуючих і пролітних птахів.
3. Оцінка продуктивності гніздування, біомаси птахів.
4. Аналіз територіального розподілу і шляхів пересування птахів.
5. Реєстрація орнітофенологічних явищ (термінів).
6. Реєстрація атипових форм поведінки (етологічний моніторинг).
7. Оцінка акумуляції різних хімічних речовин в організмі птахів шляхом лабораторного аналізу й анатомічного розтину, в першу чергу, загиблих і хворих птахів, а також об'єктів полювання.
8. Оцінка змін кормової бази і захисних біотопів птахів, рівня забруднення в найбільше важливих місцях існування.
9. Виявлення найбільш звичайних (фонових) видів, видів, що мають охоронний статус, а також важливих для господарських цілей, і аналіз можливості їхнього використання як індикаторів негативного впливу.

Країни Європи, де ведеться програма з моніторингу гніздових видів птахів.
Зеленим виділені країни, де система моніторингу працює.
Жовтим – країни, з новими чи зміненими системами.
Червоним – країни, з регіональними схемами чи там, де системи відсутні.
? – інформація по цих країнах відсутня.

Взагалі популяції звичайних і широко розповсюджених видів птахів лісів, парків та садів залишається стабільною протягом останніх 20 років (тенденція 1980-2002= -2%), хоча їхня чисельність змінюється. Популяції звичайних видів сільськогосподарських угідь, навпаки, різко зменшується, особливо з 1980-х років, і ця тенденція триває (тенденція 1980-2002= - 29%). Чисельні докази свідчать про те, що головною причиною скорочення чисельності птахів сільськогосподарських угідь в Європі є запровадження інтенсивного сільського господарства. Погіршення стану сільськогосподарських біотопів мало негативний вплив на популяції птахів та інших подібних живих істот. farmland habitat has affected populations of birds and other biodiversity alike.

По вертикалі - популяційний індекс (1980 = 100), по горизонталі – роки. Оранжевий кольором на графіку позначені тенденції щодо популяцій птахів лісів, парків та садів. Синім – щодо птахів сільськогосподарських угідь.


© Українське товариство охорони птахів 2004