Обліки очеретянки прудкої традиційно проводяться двічі за гніздовий сезон. Моніторинг співаючих самців тривав з 20 по 26 червня у вечірні години на 15 трансектах. Це охоплює площу близько 300 гектарів, що орієнтовно становить 17,8% проєктної території — торфовища «Бірки».
Протягом обліку дослідники зафіксували стрімке заростання відкритих осокових ділянок, придатних для гніздування птаха у минулі роки. Якщо у попередній період тут спостерігався очерет у невеликій кількості, зараз внаслідок минулорічної пожежі, припинення викошування (за винятком невеликих ділянок) та майже повної відсутності води, очерет почав активно завойовувати відкриті осокові асоціації. Через це на ділянках, де ще торік трималися самці очеретянки прудкої, команда моніторингу зафіксувала лише поодиноких птахів, а самі угіддя значно заросли. У підсумку з трансект, які раніше вважалися придатними для гніздування, придатними визнано лише 11 (15%), малопридатними — 14 (18%), а 50 (67%) — непридатними.
Під час другого обліку ще виразніше проявилася посуха. На жодній із пробних точок на трансектах вода відмічена лише на рівні поверхні землі. Натомість під час першого обліку місяць тому на кількох точках науковці зафіксували воду глибиною 5–10 см. Зараз волога опустилася нижче поверхні ґрунту, і лише на п’яти точках (6,7%) вона сягала потрібного рівня.
Окрім помітного зневоднення, другим чинником є майже повна відсутність традиційного господарського використання території місцевим населенням. На жодній із трансект не зафіксовано випасання худоби, а викошування зареєстроване лише на 10% точок опису. Відсутність господарювання не сприяє збереженню придатних для очеретянки біотопів: у минулому випас і заготівля сіна стримували заліснення відкритих просторів. Наразі на 82% точок опису виявлено чагарникові верби, а на 72% — очерет у різних обсягах.
У результаті моніторингу на шести з 15 трансект зареєстровано 22 співаючих самців та трьох самиць. Для порівняння, це майже вдвічі менше, ніж під час другого обліку торік, коли нарахували 41 птаха. Результати першого обліку також продемонстрували дворазове скорочення кількості співаючих самців: 8 у 2026 році проти 16 у 2025-му. Такі дані підтверджують триваючу втрату гніздових біотопів для цього рідкісного виду.
«Кожен вихід на болото — це нова історія спілкування з природою. Попри несприятливі показники та іноді відчуття розпачу від швидкого занепаду торфовища, трапляються й приємні сюрпризи. Так, на одній із трансект наші шляхи перетнулися з самицею лося. Ми довго дивилися одне на одного: зі свого боку оцінювали ризики й безпеку, водночас милуючись твариною. Вона ж, очевидно, оцінювала ситуацію і теж із цікавістю нас розглядала, а потім неквапно пішла у своїх лосиних справах», — розповідає Оксана Гнатина, керівниця моніторингу від Товариства, доцентка кафедри зоології ЛНУ.
До складу польової команди також увійшли:
- Юрій Корх — старший науковий співробітник НПП «Прип’ять-Стохід»;
- Іван Зубкович — старший науковий співробітник НПП «Нобельський»;
- Володимир Зубкович — молодший науковий співробітник НПП «Нобельський»;
- Катерина Кашпуренко — ГО «СЕЙВ ЕНД ЕКСПЛОР» (Центр «Супій»);
- Софія Чабан — студентка кафедри зоології ЛНУ ім. Ів. Франка.
Окрім обліку птахів, у другій половині червня на проєктній ділянці торфовища «Бірки» заклали шість гідропостів. Вони забезпечать постійне вимірювання та збір даних про рівнь води, що дозволить фіксувати зміни загальних показників та оцінювати ефективність відновлення водного режиму. Команда моніторингу висловлює вдячність регіональному керівнику національної частини проєкту LIFE4AW та директору НПП «Прип’ять-Стохід» Олександру Сащуку за активну позицію та сприяння впровадженню природоохоронних заходів.
Загальні показники, які фіксують в осередку гніздування найрідкіснішого птаха Європи, невтішні: зменшення площі відкритих придатних територій, заростання очеретом і чагарниками, втрата вологи та припинення традиційного господарювання. І хоча точка відновлення екосистеми може бути вже пройдена, наша міжнародна консолідація продовжить впроваджувати всі доступні природоохоронні заходи задля шансу збереження очеретянки прудкої.
Проєкт «Збереження найрідкіснішого континентального горобцеподібного Європи: транскордонна ініціатива з відновлення популяції очеретянки прудкої» (LIFE23-NAT-LT-LIFE4AquaticWarbler) фінансується Програмою ЄС LIFE, Міністерством навколишнього середовища Литви, Umweltstiftung Michael Otto, Kurt Lange Stiftung, Bird Conservation Fund, Stiftung Naturschutzfonds Brandenburg та партнерами проєкту.
Українській частині надали фінансову підтримку Umweltstiftung Michael Otto та BirdLife International. Співфінансується Європейським Союзом.
