Традиційно обліки відбувалися за затвердженою методикою на 19 трансектах проєктної ділянки — осокового торфовища біля с. Бірки Любешівської громади. Цього сезону додатково було обстежено дві трансекти, які минулого року оцінили як придатні для гніздування очеретянки прудкої. На дослідних ділянках науковці описували стан території з погляду її придатності для гніздування виду: фіксували наявність і кількість купин осоки, висоту рослинності. Крім того, фахівці звертали увагу на густоту очерету, чагарників, наявність води та минулорічного сухостою. За сукупністю цих ознак і визначається можливість гніздування очеретянки прудкої.

У результаті першого обліку дуже помітною виявилася втрата вологи на проєктній ділянці. На більшості трансект вода була відсутня, місцями ґрунт виявився сухим або лише злегка вологим, і лише на небагатьох ділянках рівень води становив 5–10 см. Тож доводиться констатувати, що стан гніздових біотопів очеретянки прудкої погіршився — вони фрагментувалися на невеликі ізольовані ділянки, придатні для птахів. Крім того, біотопи, які раніше оцінювали як перспективні, швидко заростають очеретом, особливо на територіях, де навесні 2025 року пройшла суцільна пожежа.

За результатами обліку зафіксовано лише 8 співочих самців очеретянки прудкої (що вдвічі менше, ніж минулого року). Навіть на ділянках, де торік спостерігалися скупчення птахів, зараз помітили лише поодинокі особини. Причинами такої низької чисельності можуть бути швидке заростання території очеретом, критично низький рівень води цього сезону, а також несприятливі локальні погодні умови: під час обліків було досить вітряно й холодно, що, ймовірно, знизило вокальну активність не лише очеретянки прудкої, а й інших видів птахів.

Окрім очеретянки прудкої, учасники моніторингу фіксували її «сусідів» — інші цільові види птахів, які також слугують індикаторами здоров’я осокового болота. Зокрема, дослідники зустріли сову болотяну (Asio flammeus), баранця великого (Gallinago media) та баранця звичайного (Gallinago gallinago), а також деркача (Crex crex).

Оксана Гнатина (керівниця обліків від Товариства):  «Ми неодноразово милувалися і насолоджувалися голосом журавля сірого (Grus grus), бачили цілу зграю (близько 40 особин) грицика великого (Limosa limosa), чули і бачили кульона великого (Numenius arquata) та синьошийку (Luscinia svecica). Іноді наші трансекти пролягали стежками лося звичайного (Alces alces), що дуже полегшувало пересування в складних умовах.
Також під час обліку нам вдалося закільцювати очеретянку прудку. Сподіваємося, що її ще помітять наші закордоні колеги під час наступної міграції й дізнаємося проміжні місця зупинки птаха».

Результати першого обліку очеретянки прудкої свідчать про подальшу поступову втрату придатних для гніздування ділянок через дефіцит води та швидке заростання чагарниками й, особливо, очеретом. Цей прикрий факт зафіксовано не лише на проєктній території «Бірки», а й на інших раніше заселених очеретянкою прудкою ділянках у межах НПП «Прип’ять-Стохід».

Маємо ще одне підтвердження того, що зволікання з відновленням торфовищ Волині може призвести до зникнення очеретянки прудкої. Необхідні радикальні дії щодо обводнення території та розчищення її від чагарників та очерету, що й заплановано та продовжує втілюватися цього року.

В обліках брали участь:

• Оксана Гнатина (голова моніторингу від ТОП, доцентка кафедри зоології ЛНУ);
• Юрій Корх (старший науковий співробітник НПП «Прип’ять-Стохід»);
• Іван Зубкович (старший науковий співробітник НПП «Нобельський»);
• Володимир Зубкович (молодший науковий співробітник НПП «Нобельський»);
• Катерина Кашпуренко та Ольга Лікунова (членкині ГО «СЕЙВ ЕНД ЕКСПЛОР», волонтерки Центру «Супій», птахоспоглядачки, професійні фотографки).

Із 20 по 26 червня відбуватиметься другий етап моніторингу очеретянки прудкої. Сподіваємося зафіксувати вищу активність співочих самців цього маленького птаха, який об’єднав європейські країни заради збереження свого виду.

Проєкт «Збереження найрідкіснішого континентального горобцеподібного Європи: транскордонна ініціатива з відновлення популяції очеретянки прудкої» (LIFE23-NAT-LT-LIFE4AquaticWarbler) фінансується Програмою ЄС LIFE, Міністерством навколишнього середовища Литви, Umweltstiftung Michael Otto, Kurt Lange Stiftung, Bird Conservation Fund, Stiftung Naturschutzfonds Brandenburg та партнерами проєкту.

Українській частині надали фінансову підтримку Umweltstiftung Michael Ottoта BirdLife International. Фінансується Європейським Союзом.