У межах проєкту Life4AW з відновлення популяції очеретянки прудкої на 2027 рік заплановано транслокацію пташенят з України до Німеччини. Цей метод збереження виду — переселення пташенят на відновлені території для повернення на гніздування — вже довів свою успішність і застосовуватиметься й у нас. Українська команда мала можливість пройти польовий тренінг з пошуку гнізд цього рідкісного птаха від експертки з багаторічним досвідом — Юстини Кубацької (Justyna Kubacka) з Музею та інституту зоології Польської академії наук. Уже протягом півтора десятка років польська фахівчиня знайшла кілька сотень гнізд очеретянки прудкої. Саме її безцінний досвід переймала команда.
Тренінг проходив на території Бєбжанського національного парку, де гніздиться очеретянка прудка, та дотичних територіях Польського товариства охорони птахів (Ogólnopolskie Towarzystwo Ochrony Ptaków). Знайти гніздо очеретянки прудкої досить складно — це справжнє мистецтво спостереження, терпіння та розуміння поведінки птаха. Очеретянка облаштовує житло серед одноманітної рослинності і не завжди показує домівку навіть тоді, коли годує пташенят. Збираючи корм серед рослинності, вона непомітна, і виявити її можна лише випадково або при наближенні до гнізда. Та й навіть коли самиця годує пташенят, вона не сідає з кормом біля гнізда, а завчасно занурюється в купини осоки й ще певну відстань пролітає непоміченою серед рослинності.
Для ефективного пошуку гнізд вибирають ділянки, на які накладають у GPS сітку з точок на відстані 100 м одна від одної. Таким чином, спостерігач йде точно обраним маршрутом і проходить ділянки на відповідній дистанції, щоб забезпечити максимальну ймовірність зафіксувати самицю з гніздом. Перевірку тих самих ділянок проводять по кілька днів, адже повторне обстеження може надати нові результати.
Поведінка самиці очеретянки прудкої змінюється на різних стадіях розмноження. Під час будівництва гнізда, відкладання яєць та на початку насиджування самка поводиться непомітно. Вона майже не виявляє турботи і слабо прив'язана до ділянки, тому знайти її оселю в цей період дуже складно.
На пізніх етапах насиджування при наближенні людини птах починає непокоїтися. Самиця видає специфічні звуки тривоги, тож її легко помітити й почути. З цього моменту за нею потрібно уважно спостерігати, іноді протягом тривалого часу. Дослідники фіксують, де саме вона зникає та звідки вилітає, чи носить корм, якого він розміру, а також чи виносить фекальні мішечки.
Водночас дуже важливо дотримуватися балансу. Спостереження не повинні заважати птаху, адже надмірне турбування під час годування чи зігрівання пташенят ставить їхнє життя під загрозу.
Оксана Гнатина, керівниця моніторингу очеретянки прудкої в Україні: «Були випадки, коли самиця показувала всі ознаки турбування і носила корм, але ніяк не вдавалося знайти гніздо. Але після першого спостереження, наступного дня, на цьому ж місці її вже не було. Це випадок, коли очеретянка прудка годувала злітків. Вони вже досить дорослі і мандрують осоковими заростями, коли самка ще їх догодовує».
За два тижні навчання українські дослідники виявили три гнізда очеретянки прудкої: перше — з шестиденними пташенятами серед осокових заростей, друге — з восьмиденними у високій цьогорічній осоці на луках, а третє — з кладкою. Усіх пташенят закільцювали.
Також науковцям трапився дорослий самець із кольоровим маркуванням. Як з'ясувалося, птах був закільцьований у дорослому віці на цій самій території понад вісім років тому!
Участь у тренінгу взяли Оксана Гнатина (ТОП, кафедра зоології ЛНУ), Юрій Корх (НПП «Прип’ять-Стохід») та Іван Зубкович (НПП «Нобельський»).
З результатами транслокації очеретянки прудкої та досвідом міжнародної команди експертів можна ознайомитися на сайті проєкту.
Завдяки тренінгу українська команда здобула унікальний досвід та доповнила методику пошуку гнізд власними цінними спостереженнями.
Проєкт «Збереження найрідкіснішого континентального горобцеподібного Європи: транскордонна ініціатива з відновлення популяції очеретянки прудкої» (LIFE23-NAT-LT-LIFE4AquaticWarbler) фінансується Програмою ЄС LIFE, Міністерством навколишнього середовища Литви, Umweltstiftung Michael Otto, Kurt Lange Stiftung, Bird Conservation Fund, Stiftung Naturschutzfonds Brandenburg та партнерами проєкту.
Українській частині надали фінансову підтримку Umweltstiftung Michael Otto та BirdLife International. Співфінансується Європейським Союзом.
