Стан заплави р. Прип’ять на території Волинської області
Липень 2007 року

У червні 2007 року експерти Українського товариства охорони птахів провели обстеження ділянки заплави р. Прип’ять від смт. Ратно до с. Люб’язь. Вони обстежили моніторингові ділянки як в заплаві р. Прип’ять, так і в заплавах річок Турія і Стир. Окрім того, на човні пройдено всю вищезазначену ділянку р. Прип’ять.

1. Заростання заплави внаслідок хімічної ерозії, пов’язаної з руслопоголиблювальними роботами (нижче с. Щедрогір)

Нинішній рік виявися маловодним і в червні за рівнем води в річці він подібний до 2003 року (на водопосту Люб’язь рівень води 20 червня 2003 року становив 237 мм; такий рівень зафіксований і 1 липня 2007 року). Незважаючи на це, річка на всій цій ділянці мала гарну проточність — вода не затримувалася навіть у невеликих протоках. Все це підтверджує виразне природне відновлення промивних процесів русла річки упродовж останнього десятиліття. Про таку динаміку нарощування промивних процесів свідчать також дані водопосту Люб’язь.

У ході обстеження з’ясовано, що відбулося повне осушення ділянок заплави, які знаходяться в зоні робіт із поглиблення русла, зокрема, ділянки між с. Щедрогір і гирлом р. Турія (роботи проведені в другій половині 2005 року); ділянки довжиною близько 2,5 км вище від мосту біля с. Щедрогір (роботи проведені наприкінці 2006 року); ділянки довжиною 1,5 км нижче с. Ветли (роботи проведені в 2006 році). Осушеною виявилася ділянка заплави, на якій існує гідрологічний заказник «Щедрогірський» площею 700 га, якого в результаті цих робіт практично знищено. До початку руслопоглиблювальних робіт у 2005 році, територія заказника відрізнялася від інших частин заплави постійним значно вищим рівнем поверхневих вод. Уздовж русла річки знаходяться низинні осокові болота, на яких місцеві мешканці проводили сінокосіння, в заплаві існували численні протоки та стариці. Нині рівень води в заплаві на 50-60 см нижче поверхні ґрунту. Річка стала схожою тут на звивисту канаву зі швидкою течією й відсутньою будь-якою водною рослинністю. З цієї ділянки заплави зникли водоплавні птахи, чисельність яких у червні-липні 1999-2004 років становила тут сотні особин.

2-3. Осушені ділянки вище с. Щедрогір (осушення відбулося внаслідок руслопоглиблення)

Починаючи з 2002 року на моніторинговій ділянці біля с. Підгір’я проводиться контроль рівня води в заплаві, дані якого наведені на рисунку 1. Вони свідчать, що після проведення поглиблення русла річки наприкінці 2006 року безпосередньо поблизу моніторингової ділянки, ситуація стала критичною. Аналогічна ситуація спостерігається й на ділянці біля східної околиці с. Ветли (рис. 2). Проте, незважаючи на маловодність року рівень води на ділянках заплави, на які не вплинули руслопоглиблювальні роботи (заплава Прип’яті вище озера Стибуж, біля озера Люб’язь, болото Вижери в пониззі р. Турія), мало відрізнявся від стану в попередні роки.

4. Проведення робіт нижче с. Ветли – загортання відвалу на заплаву

У заплаві Прип’яті знаходяться місця гніздування близько 60% української популяції очеретянки прудкої, виду, який включений до Червоного списку тварин, яким загрожує зникнення (МСОП), Додатку І Директиви ЄС про птахів, до Додатку ІІ Бернської конвенції, та Додатків І та ІІ Боннської конвенції. Вид також занесений до Червоної книги України.

Відомо, що цей вид не оселяється на осушених територіях, а саме такою нині стала заплава річки поблизу с. Щедрогір. Уже другий гніздовий сезон поспіль повністю сухою є ділянка заплави від цього села до озера Крупине, причиною чого стали руслопоглиблювальні роботи. Тут знаходяться місця гніздування очеретянки прудкої загальною площею близько 175 га, в окремі сезони тут гніздилося до 150 самців. У нинішньому сезоні на цих біотопах гніздилося не більше 40 самців. Наочним прикладом скорочення чисельності виду є один із гніздових біотопів на цій ділянці заплави, який знаходиться поблизу автодороги Підгір’я – Щедрогір: у 2005 році на площі 15 га зареєстровано 15 самців, у 2006 році — 5, у нинішньому році — 2 самці. До початку робіт, місце мешкання виду було сильно зволожене, рівень води становив 10-15 см. Останні два роки цей біотоп повністю сухий. З упевненістю можна сказати, що в наступному році очеретянка прудка там не оселиться. В цьому гніздовому сезоні вперше була повністю сухою ділянка заплави вище за течією від цієї дороги (північно-західна околиця с. Підгір’я), де протягом 6 останніх років проводиться моніторинг стану території та угруповання очеретянки прудкої. Площа цієї ділянки становить близько 120 га, тут гніздиться до 150 самців. У нинішньому році чисельність даного угрупування становила 50-70 самців. В найближчі 2-3 роки перестане існувати й це угруповання.

Як відомо, наша держава взяла на себе зобов’язання з охорони цього виду і, в першу чергу, збереження всіх місць, де мешкають ці птахи, підписавши Меморандум про взаєморозуміння щодо заходів з охорони очеретянки прудкої.

5. Територія Щедрогірського заказника, що виявилася осушеною внаслідок проведення руслопоглиблювальних робіт
Червоним кольором позначено осушені ділянки заплави та місце проведення днопоглиблювальних робіт
(у руслі річки). Зеленим кольором позначено території, стан яких залишився придатним для гніздування очеретянки прудкої.

Наведені діаграми та фото ілюструють негативні зміни на ділянках, осушених унаслідок руслопоглиболювальних робіт.