Вперше
був повністю досліджений шлях на місця зимівлі та назад малої гуски (Anser erythropus)
фенноскандинавської популяції. Наприкінці літа 2004 року на птаха був почеплений
супутниковий передавач, і він здійснив епічну подорож через Казахстан, Азербайджан
і східну Туреччину, перш ніж дістався Багдаду, Ірак, наприкінці листопада.
«Якщо ми хочемо зберегти малу гуску від вимирання, ми повинні більше дізнатися про місця зупинки і зимівлі цього виду», - зазначив Ingar Jostein Oien із NOF (партнерська організаці BirdLife in Norway). Центрально-азійський міграційний шлях є відносно добре вивченим на південь до північної частини Казахстану, проте подальший шлях на південь був невідомим».
Мала гуска з почепленим передавачем перезимувала між озерами та болотами поблизу річки Тигр. Багато з цих місць були класифіковані BirdLife International як ІВА території (важливі пташині території), хоча умови на них в останні роки були невідомі, і принаймні одна з територій зимівлі ніколи не відвідувалася орнітологами.
«Це перший раз, коли повний міграційний шлях малої гуски був досліджений і нанесений на карту. Мої вітання всім, хто був причетний до цього, а особливо Володимиру Морозову з російського інституту з захисту природи, який почепив на малу гуску супутниковий передавач», - сказав Ingar Jostein Oien, NOF.
Наприкінці березня птах розпочав подорож назад, через Дагестан і Казахстан. Десь в середині травня мала гуска досягла Росії, і 20 травня вона була відмічена поблизу Воркути. Птах залишався в цьому районі до 11 червня.
(Інформація з веб-сайту BirdLife International - http://www.birdlife.org/news/news/2005/06/lwfg.html)