Попри те, що вид перебуває під законодавчою охороною з 1994 року (Червона книга України, 1994), практична охорона виду в такому важливому для його зимівлі регіоні слабка, а її результати не відчутні. Казарку червоноволу й досі переслідують браконьєри й вид продовжує гинути як від випадкових, так і навмисних пострілів, зокрема щорічно від мисливських куль гине близько тисячі казарок червоноволих. Окрім відсутності практичної охорони, практично відсутній контроль мисливських трофеїв і не застосовують економічні важелі охорони виду. Адже за понад 25 років моніторингу гусеподібних у Азово-Чорноморському регіоні за знищення хоча б однієї особини виду не покарано жодного порушника!

Виконавці проекту пропонують реальні практичні кроки з посилення охорони виду в Україні, зокрема:

• проведення спеціалізованих тренінгів для мисливців із визначення виду в природі (лекції, заняття в полі);
• виготовлення яскравих стаціонарних стендів для районних товариств мисливців із інформацією про проблеми збереження казарки червоноволої в Україні;
• спільна розробка тимчасових заказників на мисливських угіддях для відпочинку гусей (і зокрема казарок);
• партнерська співпраця з відновлення угідь (розчищення проток у плавнях, прибирання сміття);
• встановлення інформаційних аншлагів у мисливських угіддях, що інформуватимуть про наявність там мисливських угідь і важливих середовищ інших видів птахів;
• видання щомісячного або щоквартального бюлетеню, присвяченого дружнім і гуманним підходам до збереження фауни та сталому веденню мисливського господарства.

© Українське товариство охорони птахів 2008