<< Вітроенергетика та охорона птахів

Природоохоронна мережа BirdLife International

Цільова група Директив про охорону птахів і середовищ існування

Звіт щодо вітроенергетики та птахів

Затверджено 9 грудня 2005 року

Цей звіт стосується політики Європейського Союзу та його правових інструментів, але може бути використаний для всіх країн, що підписали Бернську конвенцію, з урахуванням універсальності основних принципів. Тому партнери BirdLife у відповідних країнах можуть використовувати цей звіт у своїй роботі.

Загальновизнано, що зміна клімату є серйозною загрозою для людей і біорізноманіття. Енергія з відновлювальних джерел може стати важливим внеском у боротьбі проти шкідливих екологічних наслідків зміни клімату. Це досягається завдяки зменшенню залежності від викопних видів палива, що таким чином сприяє зниженню рівня викидів парникових газів. Серед усіх технологій, в основі яких лежить використання відновлювальних джерел енергії, однією з найбільш розвинених є вітроенергетика, внесок якої у виробництво електроенергії зростає в усьому світі; причому у прибережених районах, окрім більш традиційних вітроенергоустановок, почали активніше встановлювати вітропарки морського базування.

Однак виробництво електроенергії, включаючи використання відновлювальних джерел, усе-таки створює певний ризик негативного впливу на природу. Тому виникає необхідність збалансувати ризики та переваги розвитку вітроенергетики й мінімізувати різноманітні негативні наслідки цієї галузі для навколишнього природного середовища.

Із цією метою на Конференції Сторін Боннської конвенції було прийнято Резолюцію 7.5 щодо впливу вітроенергоустановок на мігруючі види (Сьома зустріч сторін, Бонн, 18-24 вересня 2002 року). Рада Європи від імені Бернської конвенції доручила міжнародній природоохоронній асоціації BirdLife International підготувати звіт і підсумковий проект рекомендацій, які було подано на затвердження і які складають основу цього документу. Звіт містить огляд впливу вітроенергоустановок на птахів і пропонує рекомендації щодо оцінки впливу та вибору місць розташування установок.

Хоча у цих матеріалах головним чином зроблено наголос на орнітофані, загальновідомо, що вітроенергоустановки можуть мати значний вплив і на інші групи тварин (зокрема, на кажанів і ссавців), і цьому факту потрібно приділити належну увагу в майбутніх дослідженнях.

Вітроенергоустановки та птахи

Літературні джерела свідчать, що основними потенційно небезпечними видами впливу вітроенергоустановок на птахів є такі:

• Зіткнення з рухомими лопатями турбін, із вітродвигунами чи частинами суміжних конструкцій, зокрема лініями електропередач або з повітряним потоком за турбіною, що може призвести до поранення і безпосередньо збільшує смертність.

• Турбування, пов’язане з переміщенням із зони навколо турбін або з усієї території навколо вітроенергоустановок. У результаті вимушеного переміщення, якщо птахи не в змозі знайти альтернативні придатні місця існування, може спостерігатися зменшення успішності розмноження або виживання. Турбування може бути спричинене присутністю турбін і/або обслуговуючим транспортом та персоналом, а також у період будівництва.

• Бар’єри переміщенню, що порушують екологічні зв’язки між територіями живлення, зимівлі, розмноження та линьки, а також подовжений час перельотів, пов’язаний із переміщенням навколо вітроенергоустановок, що призводить до збільшення споживання енергії та може знижувати пристосованість до умов існування. Найбільше занепокоєння викликають потужні окремо розташовані вітроенергоустановки або кумулятивні ефекти від вітроенергостанцій, що включають кілька турбогенераторів.

• Зміна або втрата середовищ існування внаслідок розміщення вітроенергоустановок або допоміжних і суміжних конструкцій.

A. Вибір місць розташування вітроенергоустановок

1. Без сумніву, вибір місця розташування є критично важливим фактором визначення ймовірності негативного впливу на птахів. Вітроенергоустановки повинні бути розташовані, спроектовані, а також експлуатуватися таким чином, щоб уникнути значного впливу на види птахів, які мають національний і міжнародний природоохоронний статус, або середовища їх існування. Таким чином, тут слід керуватися принципом перестороги щодо уникнення розміщення вітроенергоустановок у таких місцях, як:

а) Спеціальні заповідні території (SPA території) і території, важливі для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів (IBA території) .

б) Природоохоронні території, виділені на основі спеціальних законодавчих актів або такі, що відповідають міжнародним критеріям (території мережі Натура 2000) чи іншим чином виділені в системі національного права для цілей охорони природи .

в) Інші місця, що є важливими для тих видів птахів, котрі визначені BirdLife International як такі, що мають несприятливий природоохоронний статус у Європі.

г) Території уздовж шляхів міграції і особливо так звані «вузькі місця» на пролітних шляхах, де концентрується значна кількість птахів, наприклад, проходи в горах.

д) Середовища існування, де існує високий ризик зіткнення птахів із вітроенергоустановками (оцінку ризику необхідно проводити відповідно до умов місцевості). Прикладами таких критичних територій є водно-болотні угіддя та гори.

2. Слід уникати всіх впливів на диких тварин, застосовуючи оцінку альтернативних варіантів і відповідним чином обираючи місце розташування та тип конструкції. Ефективне планування повинно включати також визначення видів і територій, що є особливо чутливими, а також картування потенційних і непридатних місць розташування вітроенергоустановок. Усе це необхідно проводити з урахуванням природоохоронних інтересів, зокрема, уникнення «вузьких місць» на шляхах міграції. Це може потребувати збору додаткової інформації, особливо щодо морського розміщення вітропарків. Вплив суміжної інфраструктури, включаючи кабелі, дороги, роботи з обслуговування, також повинні бути враховані серед факторів ризику.

3. Існує нагальна потреба у виділенні, офіційному наданні статусу та збереженні морських природоохоронних територій (особливо морських спеціальних заповідних територій SPA), що повинно забезпечити використання наведених вище критеріїв для морських місць розміщення. В інших випадках необхідне більш суворе застосування принципу перестороги.

Б. Оцінка впливу

1. Проекти з вітроенергетики необхідно розглядати на основі принципів сталого розвитку, що інтегрують природоохоронні інтереси з потребами в зменшенні рівня та підвищенні ефективності енергоспоживання, а також спираються на комбінацію відновлювальних джерел енергії, частка яких у енергоспоживанні постійно зростає. Це вимагає від усіх країн і від Євросоюзу в цілому проведення стратегічної оцінки користі-шкоди різних джерел енергії, включаючи вітроенергетику, та врахування їх внеску в енерговиробництво і шкоди для видів і середовищ існування.

2. Національні, регіональні та місцеві органи влади повинні проводити стратегічну екологічну оцінку (СЕО) проектів і програм із вітроенергетики, які потенційно можуть завдати значної шкоди довкіллю. Згідно зі Ст. 6 Директиви про середовища існування, якщо негативний вплив проекту чи програми не можливо усунути, слід обов’язково проводити (стратегічну) відповідну оцінку (ВО — англ. Appropriate Assessments) на основі об’єктивної інформації щодо значного впливу проекту чи програми на територію мережі Натура 2000. Стратегічні оцінки СЕО/ВО необхідно проводити на якомога більш ранніх етапах планування проектів/програм і включити на всіх етапах подальшої розробки проектів/програм. У випадку наявності потенційних транскордонних впливів, необхідно планувати проведення СЕО/ВО у співпраці з урядами інших країн. Масштаб проведення оцінки СЕО/ВО слід визначати, виходячи з визначення ймовірного біологічного масштабу дії. Оцінки СЕО/ВО слід використовувати для стратегічного вибору місця розміщення енергоустановок на основі відновлювальних джерел і для визначення потреб у даних для Оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС) чи оцінки ВО.

3. Оцінки СЕО/ВО повинні включати орієнтовне картування найбільш «чутливих» до потенційних впливів проекту/програми ділянок, включаючи популяції птахів, середовища їх існування, шляхи прольотів і міграційні «вузькі місця», що в кінцевому рахунку має допомогти у прийнятті рішень. На такій карті слід позначити відомі потенційно «чутливі» ділянки; ділянки, на яких не виявлено жодних потенційних впливів на біорізноманіття; а також ті ділянки, для яких потрібно зібрати додаткові дані для з’ясування, наскільки розвиток вітроенергетики тут поєднаний із природоохоронними пріоритетами. Слід врахувати всі стадії життєвого циклу, а також усі ділянки та біотопи, де ці стадії проходять і які таким чином виконують важливі екологічні функції; при цьому враховують стадії та місця живлення, розмноження, линяння, відпочинку, та ті, що не пов’язані з розмноженням, включаючи місця зупинок під час міграції.

4. Усі проекти мають пройти перевірку для визначення ймовірності значних екологічних впливів, і на основі результатів і відповідних критеріїв проводять Комплексну оцінку впливу на навколишнє природне середовище вітроенергоустановок і супутньої інфраструктури (включаючи лінії електропередач та дороги).

5. Якщо вітроенергоустановку проектують поза межами мережі Натура 2000 чи ІВА території, проводять Відповідну оцінку (або іншу оцінку там, де законодавство Європейського Союзу не може бути застосоване) на основі вимог Ст. 6 Директиви про середовища існування і Ст. 4 Директиви про птахів (зі змінами), у тих випадках, коли проект може мати значний вплив на природоохоронні цілі території та її цілісність (як зазначено в п. Б.2 — див. вище). Для тих ІВА територій, які поки що не визнані національним законодавством окремих країн як спеціальні заповідні території (SPA території), слід застосовувати винятково суворіші вимоги Ст. 4 (4) Директиви про птахів.

6. Усі оцінки (СЕО, ОВНС та інші відповідні оцінки ВО) повинні включати для розгляду вплив не лише досліджуваних планів, програм і проектів, але й інших регіональних планів, програм і проектів (включаючи затверджені та споруджені вітроенергоустановки), що дозволить врахувати сумарні та кумулятивні впливи.

7. Усі оцінки необхідно проводити на високому професійному рівні відповідно до загальноприйнятих наукових стандартів і на основі належного досвіду.

8. Існує потреба в рекомендаціях із боку Європейської Комісії щодо найбільш ефективних практичних методів дослідження в рамках усіх видів оцінок, пов’язаних з вивченням впливу вітроенергоустановок, і щодо методів моніторингу на етапах після спорудження установок.

9. Природоохоронним НУО (включаючи національних партнерів BirdLife) слід повідомляти про кожен проект на якомога більш ранніх етапах його розробки, щоб забезпечити найкращі можливі результати як для розвитку відновлювальної енергетики, так і для охорони природи.

В. Дослідження й моніторинг

1. Необхідно проводити незалежні всебічні дослідження й моніторинг за рахунок фінансування з державного бюджету і/або за кошти розробників вітроенергетичних проектів. Такі роботи повинні сприяти посиленню розуміння впливу вітроенергетики на природу. Особливу увагу слід приділяти вітропаркам морського базування вздовж шляхів міграції. Дослідження та моніторинг доцільно проводити на регулярній основі з метою повнішого інформування осіб, що приймають рішення, обґрунтування вибору місць розміщення та конструкції установок. Щоб забезпечити ширше розголошення результатів досліджень, їх рекомендовано публікувати в міжнародних наукових періодичних виданнях, і за можливості включати коротке резюме англійською мовою. Європейська Комісія/Рада Європи повинні забезпечити відкритий доступ до результатів, наприклад через веб-сторінки.

2. Дослідження та моніторинг необхідні для визначення ефектів і потенційних впливів на птахів на рівні популяцій, включаючи прямий вплив внаслідок безпосереднього збільшення смертності, а також зниження життєздатності чи успішності розмноження, в результаті дії таких чинників як:

• Смертність від зіткнення;
• Турбування, включаючи переміщення з території навколо вітроенергоустановок;
• Бар’єри переміщенню, що порушують екологічні зв’язки між територіями живлення, зимівлі, розмноження та линяння;
• Втрата біотопів, їх зміни чи порушення;
• Ефективність різних міграційних шляхів.

Існує потреба у вивченні впливу окремих установок і оцінки кумулятивних впливів кількох вітротурбін у складі вітроенергостанції. Важливим є використання стандартизованих методів дослідження для проведення порівнянь до-/після- і для порівняльного аналізу ситуації на різних територіях.

3. Необхідно створювати ініціативи щодо подальшого технічного розвитку з метою максимізації ефективності вітроенергоустановок і зниження залежності від ділянок, що є чутливими за екологічними критеріями, наприклад, мілководдя, які є важливими з позицій збереження біорізноманіття.

© Українське товариство охорони птахів 2008